03 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4373/08/1570
Категорія: 6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкової заборгованості, -
встановиЛА:
05 лютого 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, та просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь держави податкову заборгованість в сумі 19308 грн. та по фінансовим санкциям в сумі 9953,99 грн. (в загальній сумі: 29261,99).
Суд першої інстанції задовольнив позов повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до вимог Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президент України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва»зареєстрований як платник податку на додану вартість з 04.05.2005 року (свідоцтво № 75670652) та перебував на спрощеній системі оподаткування.
У відповідності до Закону «Про державну податкову службу в Україні» співробітниками податкової інспекції у Суворовському районі проведено перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.03.2005 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складений акт від 31.07.2007 року № 3932/17-01/НОМЕР_1. Перевіркою встановлено не включення до податкового зобов'язання коштів за продані товари (І квартал 2006 року - 16666,00 гривень) та включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковою накладною (І квартал 2007 року - 2442,00 гривень), чим порушені п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 року № 0002421701/0, яким ОСОБА_5 направлено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19107.00 грн. та штрафні санкції в сумі 9554,00 гривень, а всього 28662,00 гривень.
Під час перевірки встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за 1 квартал 2006 року №344399 від 07.04.2006 року до податкових зобов'язань включена сума0.00 грн.. Із виписки банку про рух коштів на особовому рахунку встановлено, що не були враховані доходи від продажу товарів, отриманих на розрахунковий рахунок07.03.2006 року від МПМ «Тарас»в сумі 100000.00 грн. у тому числі ПДВ 16666.00 грн..
В порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», ФОП ОСОБА_5 не включено об'єкт оподаткування операцій з продажу товарів.
При перевірці податкових декларацій з податку на додану вартість та первинних документів перевіряючими встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року від 10.04.2007 року № 417661 до податкового кредиту включена сума 26487,00 гривень, у т.ч. ПДВ 5297,00 гривень, але до перевірки були надані податкові накладні на суму 17130,00 гривень, у т.ч. ПДВ 2855,00 гривень. На підставі зазначеного посадові особи дійшли висновку про порушення підприємцем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Судом встановлено, що згідно облікової картки платника податку вбачається, що станом на 17.01.2008 року ФОП ОСОБА_6 мав податкову заборгованість по єдиному податку в сумі 599,99 гривень (200,00 гривень - ставка єдиного податку; 399,99 гривень - штрафні санкції). Відповідно до абз.6 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»платники податку, які в установленому вищезазначеним Указом порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і одержали Свідоцтво про сплату єдиного податку, беруть на себе зобов'язання дотримуватись всіх норм Указу, зокрема, сплачувати в установлений Указом термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою. Висновок суду першої інстанції про те що, податкове зобов'язання з єдиного податку по своїй суті є узгодженим, судова колегія вважає правильним і таким, що узгоджується із діючим законодавством. В судовому засіданні не надано доказів добровільного погашення ФОП ОСОБА_5 зазначеної заборгованості, у зв'язку із чим остання підлягає стягненню за рішенням суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року по справі за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкової заборгованості - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3