19 листопада 2010 р.Справа № 2-а-4210/10/1470
Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Зіньковська О.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року по справі за позовом дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»Мостобудівельний загін № 73 до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 26.04.10 року.
встановиЛА:
29 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, просив суд визнати дії відповідача противоправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2010 року за № НОМЕР_1 від 26.04.10 року.
Суд першої інстанції задовольнив позов повністю.
Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги по скасуванню рішень спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про застосування штрафних санкцій від 26.04.2010 року за №0000180037, суд першої інстанції виходив з того, що в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а ДП ПАТ «Мостобуд»-Мостобудівельний загін № 73, згідно Ліцензії серії АВ № 515854 виданою Міністерством регіонального розвитку та будівництва України Державною архітектурно-будівельною інспекцією, займається господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, що не відноситься до сфери торгівлі, громадського харчування та послуг.
Крім цього, з матеріалів справи та в судовому засіданні встановлено, що матеріальні цінності (пісок, щебінь, цемент) ДП ПАТ «Мостобуд»- Мостобудівельний загін № 73 відпускав зі складу підприємства, що підтверджується видатковими накладними. Оплата за матеріальні цінності проводилась в касі бухгалтерії підприємства, а не на складі. Відповідно до п. 12 ст. 9 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратор розрахункових операцій не потрібен.
За таких обставин колегія судів вважає, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що ДП ПАТ «Мостобуд»- Мостобудівельний загін № 73 не порушило вимоги п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п. 1.5. ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181 -III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого встановлено порушення, не є нормативним актом з питань оподаткування, а лише визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в зв'язку з чим застосування спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєв позовної давності в три роки є безпідставним.
Строк позовної давності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено ст. 250 ГК України якою передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Враховуючи те, що операції було здійснено в 2008 році - строк позовної давності минув в 2009 році, в звязку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року по справі за позовом дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»Мостобудівельний загін № 73 до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 26.04.10 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_5
суддя ОСОБА_3