19 листопада 2010 р.Справа № 2-а-10040/09/1570
Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2009 № 0000272301/0, від 23.03.2009 № 0000272301/1, від 30.04.2009 № 0000272301/2, від 20.07.2009 № 0000272307/3, -
27 липня 2007 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2009 № 0000272301/0, від 23.03.2009 № 0000272301/1, від 30.04.2009 № 0000272301/2, від 20.07.2009 № 0000272307/3.
Суд першої інстанції своєю постановою задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2009 № 0000272301/0, від 23.03.2009 № 0000272301/1, від 30.04.2009 № 0000272301/2, від 20.07.2009 № 0000272307/3 в повному обсязі.
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду у зв'язку з невідповідністю їх обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що поставку товарів позивачу здійснювало три суб'єкта господарювання ПП «Клінсет», ПП «Мірамокс ТД», ПП «Інтегро Плюс», які здійснювали господарську діяльність з порушенням встановлених правил щодо надання інформації контролюючим органам в разі зміни місця знаходження, звітування перед органами державної служби, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), наслідком чого стало припинення діяльності, порушення провадження про банкрутство та розшук.
Під час перевірки встановлено, що загальна сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість підприємств постачальників ТОВ «Андреал»робіт (послуг), товарів за даними Декларацій по податку на додану вартість, що надавались ними до податкового органу, складає 6805 грн., що менше суми їх податкових зобов'язань, зазначеної в податкових накладних, виписаних і наданих ТОВ «Андреал»на 151 690 грн. 41 коп.. Судом першої інстанції правильно встановлено правовідносини, які виникли між ТОВ «Андреал» та суб'єктами господарювання, однак висновок про те, що апелянтом не порушувались вимоги п. 1.3, п.1.8, п.п.7.2.3, п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не відповідає діючому законодавству. З метою підтвердження правомірності включення ТОВ «Андреал» до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних постачальників робіт і товарів на суму 158 495 грн. 44 коп. 30 жовтня 2008 року до ДПІ в Приморському районі м. Одеси було направлено запит для проведення зустрічних перевірок постачальників. За даним ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведення зустрічних перевірок зазначених постачальників неможливо, у зв'язку із тим, що вищезазначені підприємства знаходяться у розшуку, припинили свою діяльність або порушено провадження про банкрутство.
ТОВ «Андреал»здійснювало численні господарські операції з вищезгаданими суб'єктами господарювання, тому мав можливість бути обізнаним з характером їх діяльності та дійсними намірами при здійсненні господарських операцій, які знаходились поза межами державного контролю. На підставі доказів та обставин справи, згідно яких господарська діяльність ТОВ «Андреал»велась із постачальниками, які не звітують перед податковими органами, не сплачують податки до бюджету, реально не мають господарських зв'язків і у відповідності до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1, пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»судова колегія приходить до висновку, що суми податкового кредиту не підлягають відшкодуванню.
В пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто бюджетне відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. Відповідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця ( у двох примірниках). Оригінал податкової накладної передається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним документом i одночасно розрахунковим документом.
Відповідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку в порядку, передбаченому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно п.п.7.4. 5 п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягає включенню до складу податкового кредиту - сума сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг), що не підтверджена податковими накладними. У paзi, коли на момент перевірки платника органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в цьому підпункті документами, платник несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, що не підтверджена зазначеними цим пунктом документами.
Підприємства - постачальники товарів - ПП «Клінсет», ПП «Мірамокс ТД», ПП «Інтегро Плюс»не існують: проте вони виписували податкові накладні із зазначенням в них сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які до бюджету не сплачувалися. В такому разі суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту покупцем товарів - ТОВ «Андреал», не знаходять підтвердження податковими зобов'язаннями продавця цих товарів ПП «Клінсет», ПП «МірамоксТД», ПП «Інтегро Плюс», а виписані податкові накладні не виконують своєї законодавчо - встановленої функції і оригінали податкових накладних не підтверджуються копіями.
За результатами перевірки від 20.01.2009 року складено акт №240/32700884/3/23-02, яким встановлено, що ТОВ «Андреал» занижено податок на додану вартість в сумі 158 495. 40 грн.. На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що у ТОВ «Андреал»відсутня правова підстава для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних ПП «Клінсет», ПП «Мірамокс ТД», ПП «Інтегро Плюс»у сумі 158 495.41 грн..
Відповідно п.п. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2. ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у poзміpi десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору( обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, за заниження податку на додану вартість на загальну суму 158 495,41 грн., до ТОВ "Андреал" необхідно застосувати штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 79247,70 грн.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року по справі № 2-а-10040/09/1570, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2009 № 0000272301/0, від 23.03.2009 № 0000272301/1, від 30.04.2009 № 0000272301/2, від 20.07.2009 № 0000272307/3 -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3