09 березня 2011 р.Справа № 2-а-1787/09/2170
Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
Прокурор Білозерського району Херсонської області звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі УПФУ в Білозерському районі з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1658,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не надано до УПФУ в Білозерському районі звіту з розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за підсумками роботи за 2007 рік. В результаті звірки між УПФУ в Білозерському районі та ДПІ в Білозерському районі, виявлено розбіжність на суму 1658,31 грн. Рішенням УПФУ в Білозерському районі №91 від 12.08.2008р. ОСОБА_1 нараховано штрафні санкцій в сумі 1658,31 грн., які відповідачем добровільно не сплачені.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2010р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Білозерському районі Херсонської області штрафні фінансові санкції в сумі 1658,31 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй скарзі апелянт зазначає, що прокурор та Пенсійний фонд виступають в межах повноважень недержавного органу, який не є суб'єктом владних повноважень, а накладені штрафні санкції є адміністративно-господарськими, тому дана справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Апелянт вважає, що суд, в порушення п.3 ч.1 ст.128 КАС України, розглянув справу за відсутності відповідача, попри те, що в матеріалах справи немає клопотання про розгляд справи без його участі.
УПФУ в Білозерському районі Херсонської області проти апеляційної скарги заперечило, вказавши на помилковість твердження апелянта щодо статусу ПФУ як організаційного об'єднання громадян, яке не зареєстроване в установленому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що за підсумками роботи за 2007 рік ОСОБА_1 не було надано до УПФУ в Білозерському районі звіту. Під час проведення звірки між УПФУ в Білозерському районі та ДПІ в Білозерському районі виявлено, що розмір чистого доходу відповідача за 2007 рік, згідно поданої декларації про доходи до податкової інспекції, складає 1658,31 грн. і, як наслідок, УПФУ в Білозерському районі винесено рішення №91 від 12.08.2008р. про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 1658,31 грн. за приховування страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.
Вказане рішення про застосування штрафних санкцій відповідачкою в добровільному порядку не виконано, у визначеному законом порядку не оскаржувалось та не скасовувалось.
Херсонський окружний адміністративний суд постановив стягнути з ОСОБА_1 в примусовому порядку штрафні фінансові санкції в сумі 1658,31 грн. накладені рішенням УПФУ в Білозерському районі №91 від 12.08.2008р.
Як на одну із підстав скасування вказаного рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 вказала, що суд протиправно зобов'язав її взяти участь у справі в якості відповідача та розглянув справу без її участі та за відсутності її представника.
Колегія суддів критично ставиться до даних тверджень апелянта, оскільки відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач та її представник були належним чином повідомлені про розгляд справи, а погодні умови та вік відповідачки і її представника не є поважними причинами для неявки в судове засідання. Більше того, ні з сторони ОСОБА_1 ні її представника не надходило клопотання про перенесення розгляду справи.
Безпідставним є твердження апелянта, що суд першої інстанції зобов'язав її брати участь у справі в якості відповідача, оскільки правовий статус сторін визначений КАС України, відповідно до ст.3 якого відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»надає право органам Пенсійного фонду звертатися до суду з позовами до фізичних або юридичних осіб про стягнення заборгованості.
Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги твердження ОСОБА_1, що прокурор та Пенсійний фонд виступають в межах повноважень недержавного органу, який не є суб'єктом владних повноважень та втручання прокурора в статутну діяльність неприбуткової самоврядної організації не передбачено законом з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.1, 2 Постанови КМУ від 24.10.2007р. №1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»ПФУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через Міністерство праці та соціальної політики.
Згідно п.12 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у період до перетворення ПФУ в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та положення про ПФУ.
Таким чином твердження апелянта стосовно статусу ПФУ як організаційного об'єднання громадян, що незареєстроване в установленому порядку, є помилковим. Помилковим є також твердження щодо недопустимості участі прокурора у даній справі, оскільки відповідно до ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Неправильним є посилання апелянта на те, що накладені фінансові санкції є адміністративно-господарськими, оскільки статтею 238 ГК України адміністративно-господарські санкції визначено як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Даний вид санкцій може бути застосований лише у разі порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності, встановлених законодавчими актами; і ці санкції встановлюються виключно законами України.
Крім того, апелянтом не надано жодного доказу неправомірності винесеного рішення про застосування штрафних санкцій, не спростовано висновків УПФУ щодо приховування ОСОБА_1 сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195 ч.1, 197, 198 ч.1. п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Бойко А.В.
ОСОБА_2