Справа: № 810/5218/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
26 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» на постанову Київського окружного адміністративного суд від 23 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» до державної податкової інспекції у Києво-Святошиснькому районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» звернулось до Київського окружного адміністративного суд з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошиснькому районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправними дій у зв'язку з порушенням термінів відшкодування бюджетної заборгованості ТОВ «Васт-Транс» за декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 101 586,00 грн., передбачених п. 200.18 ст. 200 ПК України; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Васт-Транс» пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 8 316,14 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суд від 23 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.05.2015 року ТОВ «Васт-Транс» подало до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.
Вважаючи, що податковим органом протиправно порушено терміни відшкодування ТОВ «Васт-Транс» бюджетної заборгованості за декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 101 586,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення про відмову в бюджетному відшкодуванні податку щодо ТОВ «Васт-Транс», яке платником податку у встановленому порядку не оскаржено.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (п. 200.6 ст. 200 ПК України).
Згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу.
Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 200.20 ст. 200 ПК України).
Пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1128 (далі - Порядок № 1128), передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1128 критерії оцінки платника ПДВ, відповідність яким надає такому платнику ПДВ право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.
Пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Вказана норма кореспондується з п. 8 Порядку № 1128, яким встановлено, що територіальний орган Державної фіскальної служби протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника ПДВ шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність платника ПДВ критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яке формується на підставі даних переліку платників ПДВ, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).
З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач повинен направити позивачеві повідомлення, яке відповідає додатку до Порядку № 1128 та надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення про відмову в бюджетному відшкодуванні податку щодо ТОВ «Васт-Транс».
Так, повідомлення від 08.07.2015 року № 7954/10/10-13-15-01 було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, дане повідомлення не було оскаржено ТОВ «Васт-Транс» у встановленому порядку.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що він не отримував вказаного повідомлення з огляду на те, що матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що вказане повідомлення було вручено уповноваженій особі позивача 14 липня 2015 року.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області у зв'язку з порушенням термінів відшкодування бюджетної заборгованості ТОВ «Васт-Транс» за декларацією з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 101586,00 грн. та стягнення в зв'язку з цим з Державного бюджету України на користь ТОВ «Васт-Транс» пені.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу ТОВ «Васт-Транс» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суд від 23 листопада 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С