ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 лютого 2016 року № 826/22549/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві
про визнання частково незаконним наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, в якому просить:
- визнати незаконним наказ головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2014 № 81-о в частині невключення строку служби ОСОБА_1 у збройних силах до загальної вислуги років під час нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати головне управління ДФС у м. Києві здійснити нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні зі служби з урахуванням строку служби ОСОБА_1 у збройних силах та здійснити виплату донарахованої суми відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним наказом відповідач при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби не включив до загальної вислуги років строк його військової служби у Збройних Силах, що призвело до порушення його права на отримання згаданої грошової допомоги у більшому розмірі відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, відповідно до яких особам, які мають право на пенсію згідно з цими нормативно-правовими актами та звільняються зі служби за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У судовому засіданні 02.11.2015 представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що одноразову грошову допомогу позивачу виплачено з урахуванням 11 років його служби в податковій міліції. Вислугу років військової служби позивача у Збройних Силах, яку він проходив з 01.08.1987 по 17.02.1997 і яка складає 9 років 05 місяців 42 дні, відповідачем до уваги не взято, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів, що при звільненні з військової служби у Збройних Силах у запас за підпунктом «є» пункту 65 (через службову невідповідність) Тимчасового положення про проходження служби особами офіцерського складу він не отримав одноразової грошової допомоги, виплату якої передбачено частиною першою пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" в редакції, чинній на час його звільнення з військової служби.
У судовому засіданні 02.11.2015 суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Як вбачається з витягу з послужного списку архівної справи ОСОБА_1 № 986, позивач з 01.08.1987 по 17.02.1997 проходив службу в Збройних Силах, з якої звільнений в запас за підпунктом «є» пункту 65 (через службову невідповідність) Тимчасового положення про проходження служби особами офіцерського складу.
З 01.12.1999 по 11.02.2011 ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції.
Наказом ДПА у м.Києві від 11.02.2011 № 42-о позивача звільнено з податкової міліції в запас за підпунктом «ж» пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга років станом на 11.02.2011 складала 20 років 09 місяців 22 дні.
З огляду на те, що станом на день звільнення зі служби, ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за посадовий злочин та був відсторонений від посади, документи, необхідні для призначення йому пенсії до органів Пенсійного фонду України, відповідачем не оформлялися та не подавалися.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2014 № 826/5520/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 30.09.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014, позов ОСОБА_1 задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність посадових осіб головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, яка виражається у неподанні до територіальних органів Пенсійного фонду України документів, необхідних для оформлення, призначення та виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язано головне управління Міністерства доходів і зборів здійснити підготовку та подання, необхідних документів до територіальних органів Пенсійного фонду України з метою оформлення, призначення та виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- визнано протиправною бездіяльність посадових осіб головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, яка виражається у невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової ОСОБА_1 при звільненні зі служби у відповідності до статті Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язано головне управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві здійснити нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 при звільненні зі служби відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем підготовлено та подано до органів Пенсійного фонду України документи, необхідні для оформлення та призначення позивачу пенсійного забезпечення.
Водночас згідно з наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 12.11.2014 № 81-о, ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за власним бажанням в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років служби, тоді як його вислуга років на день звільнення 11.02.2011 становить 20 років 09 місяців 22 дні.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), який під час розгляду даної справи застосовується судом в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби в податковій міліції.
Згідно зі статтею 1-2 вказаного Закону, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Статтею 5 Закону № 2262-XII передбачено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.
На підставах, установлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, та членам їх сімей.
Відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" (особам начальницького складу податкової міліції) - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.
Згідно частини другої статті 9 Закону № 2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною третьою статті 9 Закону № 2262-XII визначено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті Закону № 2262-XII, виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби в податковій міліції) особам рядового і начальницького складу податкової міліції при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.
Відповідно до пункту 1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, поміж іншого, військова служба у Збройних Силах, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 12.11.2014 № 81-о та заперечень на позовну заяву, відповідач не заперечує, що вислуга років позивача на день звільнення 11.02.2011 становить 20 років 09 місяців 22 дні, однак для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні за власним бажанням відповідачем взято 11 повних календарних років його служби.
Суд погоджується з доводами відповідача про правомірність його дій стосовно неврахування вислуги років позивача на військовій службі у Збройних Силах, яка складає 9 років 05 місяців 42 дні, з огляду на те, що позивачем при звільненні з податкової міліції не надано доказів отримання чи відповідно неотримання одноразової грошової допомоги, виплату якої передбачено частиною першою пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, в редакції, чинній на час його звільнення з військової служби.
Зазначеною правовою нормою встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність його дій щодо визначення розміру одноразового грошового забезпечення позивача з урахуванням 11 повних календарних років його служби в податковій міліції без урахування вислуги років на військовій службі у Збройних Силах з огляду на відсутність наданих ним доказів про отримання/неотримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 17.02.1997.
Водночас позивачем у свою чергу доказів щодо отримання/неотримання згаданої одноразової грошової допомоги до суду не надано.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання незаконним наказу головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2014 № 81-о в частині невключення строку служби ОСОБА_1 у збройних силах до загальної вислуги років під час нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання головного управління ДФС у м. Києві здійснити нарахування одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні зі служби з урахуванням строку служби у збройних силах.
Беручи до уваги вищевикладене та керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.І. Нагорянський