ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 лютого 2016 року № 826/16248/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., суддів Аблова Є.В., Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доУрядового Уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Урядового Уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді листа від 30 січня 2015 року з Європейського суду з прав людини та зобов'язати відповідача в місячний термін подати до Європейського суду з прав людини коментарі Уряду України стосовно справи № 882/14 "ОСОБА_1 проти України", як це передбачено Правилами 54 параграфа 2 (b) Регламенту Європейського суду.
Позивач та його представник під час судового розгляду справи позов підтримали у повному обсязі, з огляду на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.
В судовому засіданні 04.11.205 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
В провадженні Європейського суду з прав людини знаходиться заява №882/14 «ОСОБА_1 проти України» щодо тривалого невиконання рішення національного суду.
30.01.2015 р. до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини надійшов лист щодо надання коментарів по 5000 справах, які стосуються скарг на тривале виконання рішень національних судів, серед яких міститься і заява №882/14 «ОСОБА_1 проти України».
Дорученням Міністра юстиції України від 26.02.15 р. №1-48/68 зобов'язано представників Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в областях та м. Києві проводити збір та систематизацію інформації щодо зазначених справ та надати її Секретаріату Урядового уповноваженого за встановленою формою.
25.05.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Урядового уповноваженого з заявою щодо надання коментарів по його справі відповідно до Правила 54 параграфа 2 (b) Регламенту Європейського суду.
Листом від 02.06.2015 р. за №М-10615-12.0.1 позивача повідомлено про те, що Урядовим уповноваженим здійснюється збір інформації у справі за заявою №882/14 «ОСОБА_1 проти України».
Позивач вважає бездіяльність Урядового уповноваженого протиправною, що унеможливлює розгляд справи в Європейському суді з прав людини.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.
Зазначає, що у кожній справі згідно доручення Міністра юстиції України від 26.02.2015 р. №1-48/68 проводиться збір інформації від відповідних управлінь Державної виконавчої служби України, а також надсилаються запити до державних установ тощо, і опрацювання 5000 справ потребує часу.
Також відповідач зазначає, що Правило 54 параграфа 2 (b) Регламенту Європейського суду не встановлює строків для надання коментарів Уряду.
Європейським судом для Уряду України встановлено строк до 23.05.2015 р. для надання коментарів щодо прийнятності та суті 250 заяв із вказаних 5000 та зобов'язано в подальшому надавати такі коментарі щодо 250 заяв до 23 числа кожного місяця без визначення черговості.
Суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно п. 1 Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"", Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є посадовою особою, на яку покладено повноваження щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також інформування Комітету Міністрів Ради Європи про хід виконання рішень Суду.
Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Уповноваженої особи є: 2) координація роботи, пов'язаної з підготовкою матеріалів для розгляду справ у Суді та виконанням його рішень, співпраця з цією метою з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) підготовка і внесення на розгляд Суду необхідних матеріалів, участь у слуханні справ, які ним розглядаються.
Згідно п. 5 Положення Уповноважена особа відповідно до покладених на неї завдань: 1) вивчає факти та обставини справи про порушення Конвенції відповідно до запитів Суду; 2) відповідає в установленому порядку на запити Суду, надає докази, надсилає повідомлення та додаткові письмові зауваження, а також іншу інформацію щодо справ про порушення Конвенції; 3) надсилає до державних органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції, координує роботу з підготовки пропозицій з організаційно-правових, процедурних та інших питань, пов'язаних із забезпеченням представництва України в Суді та виконанням його рішень.
Так, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За таких обставин спори щодо дій та бездіяльності Урядового уповноваженого щодо надання інформації на запити Суду є спорами щодо виконання ним владних управлінських повноважень і підвідомчі адміністративному суду.
За результатами розгляду справи адміністративний суд в порядку ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, адміністративний суд наділений повноваженнями зобов'язувати Урядового уповноваженого вчиняти певні дії, а тому посилання відповідача щодо відсутності у суду такого права до суд оцінює критично.
Окремо суд зазначає, що зобов'язання Урядового уповноваженого вчинити певні дії згідно судового рішення не є втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки під час виконання судового рішення він ними не користується, тоді як оцінка наявності чи відсутності підстав для задоволення позову є предметом розгляду справи по суті.
Згідно Правила 54-1 Регламенту Європейського суду з прав людини, Палата може одразу визнати заяву неприйнятною або вилучити її з реєстру справ Суду.
В альтернативному випадку палата або її голова може вирішити:
a) зажадати від сторін фактичну інформацію, документи чи інші необхідні, на їхню думку, матеріали;
b) повідомити про заяву Договірну Сторону-відповідача і попросити цю сторону подати письмові зауваження з приводу заяви, а після одержання її відповіді попросити заявника подати свої зауваження у відповідь;
c) запропонувати сторонам подати додаткові зауваження в письмовій формі.
В даному випадку сторонами по справі не заперечується, що 30.01.2015 р. до Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини надійшов лист щодо надання коментарів по 5000 справах, які стосуються скарг на тривале виконання рішень національних судів, серед яких міститься і заява №882/14 «ОСОБА_1 проти України», і станом на час розгляду адміністративної справи збір інформації щодо заяви позивача триває.
Відповідач посилається на відсутність конкретних термінів щодо надання Суду коментарів щодо позивача з огляду на зміст Правила 54 параграфа 2 (b) Регламенту Європейського суду, а також листа Європейського суду з прав людини від 17.04.15 р. ECHR-LE5.1aGmod PP/NZ/mbo щодо надання зауважень по справі за заявою 11212/08 - Самойленко проти України та 4999 заяв проти України.
При цьому, ні законодавство, ні надане листування з Європейським Судом з прав людини не містять термінів щодо надання коментарів (зауважень) щодо справ, тоді як обсяг інформації, який необхідно надати відповідачу по вказаній справі (включаючи заяву позивача), є досить значним.
Судом встановлено, що відповідачем вживались заходи щодо збирання інформації відносно позивача для підготовки коментаря по його заяві для передачі до Європейського Суду, а саме, в матеріалах справи містяться копії документів :
- копія листа Європейського суду з прав людини від 29.01.2015 року з неофіційним перекладом;
- копія листа Європейського суду з прав людини від 17.04.2015 року з неофіційним перекладом ;
- копія доручення міністра юстиції від 26.02.2015 року № 1-48/68;
- копія листа в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 02.03.2015 року № 12.0.1.-32/1340;
- копія листа в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 30.03.2015 року № 12.0.1.-32/2004;
- копія листа представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у м. Києві від 27.03.2015 року № 5028/0/11-15;
- копія листа представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у м. Києві від 03.04.2015 року № 7599/0/11-15;
- копію листа Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.03.2015 року № 109/01/11-2241;
- копію листа Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.11.2015 року № 109/01/11-10309;
- копію листа управління охорони здоров'я Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.09.2015 року № 34-1104;
- копія листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 02.09.2015 року № 5737-12.0.1.-14-15;
- копія листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 02.09.2015 року № 5738-12.0.1.-14-15;
- копія листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 30.09.2015 року № 6367/12.0.1.-14-15;
- копія листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 30.09.2015 року № 6368/12.0.1.-14-15;
- копія листа в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 12.11.2015 року № 7336/12.0.1-14-15.
У зв'язку з чим суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем спростовано наявність протиправної бездіяльності у межах спірних правовідносин.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя С.І. Нагорянський
Судді Є.В. Аблов
Я.І. Добрянська