Справа: № 369/4606/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Нікушин В.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
27 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до сільського голови села Бобриця Києво - Святошинського району Київської області Короля Олександра Григоровича, Бобрицької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до сільського голови села Бобриця Києво - Святошинського району Київської області Короля О.Г. (далі - відповідач 1), Бобрицької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідачів, яка виразилася у тому, що не установлені правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; не забезпечено створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; не оприлюднено в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до Бобрицької сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме, інформація про: місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти Бобрицької сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності Бобрицької сільської ради; нормативно-правові акти Бобрицької сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає Бобрицька сільська рада; про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) Бобрицької сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Бобрицької сільської ради; плани проведення та порядок денний відкритих засідань Бобрицької сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Бобрицької сільської ради та зобов'язання сільського голову села Бобриця Києо-Святошинського району Київської області вчинити наступні дії: установити правила утримання домашніх тварин у селі Бобриця; забезпечити створення притулків для тварин та вилов небезпечних для людей та їх майна (в т.ч. домашніх тварин) безхазяйних собак у селі; оприлюднити в мережі Інтернет адресу електронної пошти для надсилання запитів на інформацію до Бобрицької сільської ради, а також іншу інформацію, яка підлягає до оприлюднення, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме, інформація про: місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти Бобрицької сільської ради; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень, дій чи бездіяльності Бобрицької сільської ради; нормативно-правові акти Бобрицької сільської ради; інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає Бобрицька сільська рада; про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) Бобрицької сільської ради; перелік і службові номера засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Бобрицької сільської ради; плани проведення та порядок денний відкритих засідань Бобрицької сільської ради; інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень Бобрицької сільської ради.
Києво - Святошинський районний суд Київської області своєю постановою від 01 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та заслухавши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» собаки, незалежно від породи, належності і призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходиться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
Регулювання чисельності безпритульних тварин у місцях компактного проживання людей (населених пунктах) визначено низкою міжнародних та національних нормативно - правових актів, зокрема, ст. 12 Європейської конвенції «Про захист домашніх тварин», ратифікованої Законом України від 18.09.2013 року, визначено, що коли Сторона конвенції вважає, що кількість безпритульних тварин становить для неї проблему, вона вживає відповідних законодавчих та (або) адміністративних заходів, які необхідні для зменшення їхньої кількості у спосіб, який не викликає болю, страждань або пригнічення, яких можна уникнути.
Ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначає, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище.
З метою запобігання виникненню та поширенню зооантропонозних інфекцій серед людей місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування затверджують комплексні програми і плани профілактики та боротьби з цими інфекціями; затверджують правила утримання тварин у домашніх умовах, виділяють і облаштовують на територіях населених пунктів місця для їх вигулу, забезпечують відлов, тимчасове утримання та регулювання чисельності бродячих тварин.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження в межах своєї компетенції здійснюють центральний орган виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. (стаття 15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XXXII сесії Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області V скликання № 791-32-V від 02 квітня 2015 року було затверджено Програму регулювання чисельності безпритульних тварин у с. Бобриця на 2015-2016 роки. Даним рішенням було вирішено головному бухгалтеру сільської ради передбачити у видатковій частині сільського бюджету по спеціальному фонду на 2015 рік кошти на реалізацію заходів Програми в сумі 15 000 грн. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку та планово-бюджетної діяльності та головного бухгалтера сільської ради.
Територіальна громада с. Бобриця була повідомлена про затвердження Програми регулювання численності безпритульних тварин у с. Бобриця на 2015-2016 роки, що підтверджується відповідними фотокартками оголошень на стендах, наявними в матеріалах справи.
На виконання даної Програми, Бобрицькою сільською радою в особі відповідача 1 було укладено договір № 19 з комунальним підприємством «Притулок для тварин» на вилов та стерилізацію безпритульних тварин. Як вбачається з копії акту про надання послуг № 21 від 27.07.2015 року Бобрицькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було оплачено послуги КП «Притулок для тварин» щодо вилову 16 тварин на стерилізацію та транспортні послуги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 2 на виконання своїх обов'язків у сфері благоустрою було вжито ряд заходів для вилову собак, а саме, розроблено Правила утримання домашніх тварин в с. Бобриця, а також здійснено фінансування вилову та утримання безпритульних собак.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сільська рада розробила Правила утримання домашніх тварин в с. Бобриця, та уклала договори на їх виконання, а тому позовні вимоги в цій частині про визнання бездіяльності відповідачів, задоволенню не підлягають.
Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Враховуючи дану норму, а також гарантії місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, ніхто не може зобов'язати колегіальний орган місцевого самоврядування, прийняти будь-яке, наперед визначене рішення, а суд може лише зобов'язати орган місцевого самоврядування розглянути окреме конкретно визначене питання у встановленому законом порядку.
Що стосується інших позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, ст. 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені обов'язки розпорядників інформації.
Статтею 5 цього Закону передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Також, ст. 15 Закону визначено, що інформація (нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії тощо) підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством України, в тому числі Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» на відповідача 2 не покладено обов'язку створювати друковані засоби масової інформації і веб-сайти.
З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством допускається оприлюднення публічної інформації альтернативними способами, в тому числі на інформаційних стендах, а тому заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність сільського голови щодо не оприлюднення в мережі Інтернет, передбаченої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформації та зобов'язання її оприлюднити в такій спосіб, є необґрунтованими.
Також слід звернути увагу, на те, що ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначені повноваження сільського голови. Оскільки сільський голова не уповноважений одноособово встановлювати Правила утримання домашніх тварин, створювати притулки для утримання безпритульних тварин та відлову безпритульних тварин, а також розміщувати інформацію про орган місцевого самоврядування в мережі Інтернет, то вимоги позивача про зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії є безпідставними.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.02.2016 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.