27 січня 2016 року справа № 201/17519/15-а(2-а/201/239/2015)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року у справі №201/17519/15-а (2а/201/239/2015) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними,-
27 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська поновити виплату ОСОБА_1 з 01.04.2015 року.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що зміна пенсійного законодавства, яке мало місце з 01.04.2015 року, має застосовуватись до нових правовідносин в системі пенсійного страхування державних службовців, які виникли після 01.04.2015 року, та не може скасовувати право особи на довічно призначену пенсію, яке виникло до набрання чинності змін пенсійного законодавства.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року неправомірними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська поновити виплату ОСОБА_1 з 01.04.2015 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 01 квітня 2015 року набули чинності зміни пенсійного законодавства, у відповідності до яких зупинено виплату пенсії пенсіонерам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених, зокрема, ЗУ «Про державну службу». Позивач є пенсіонером, отримує пенсію на підставі ст. 37 ЗУ «Про державну службу» та продовжує працювати на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, тобто, на посаді, що дає право на призначення пенсії державного службовця, тому їй було правомірно зупинено виплату пенсії з 01.04.2015 року.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 вийшла на пенсію державного службовця 15 листопада 2008 року. Пенсія була призначена у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про державну службу», на даний час позивач продовжує працювати на державній службі.
Починаючи з квітня 2015 року пенсійним органом були припинені виплати довічної пенсії призначеної на підставі ст. 37 ЗУ «Про державну службу».
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними позивач оскаржила їх до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на час призначення позивачу пенсії діяла редакція ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержаного після виходу на пенсію, відтак у відповідача були відсутні законні підстави для зупинення ОСОБА_1 виплати пенсії.
Суд апеляційної інстанції надаючи правову оцінку спірним відносинам виходив з наступного.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Отже, починаючи з 01.04.2015 року пенсія особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії на умовах зокрема передбачених Законом України "Про державну службу", тимчасово призупиняється.
Вказане свідчить про те, що дії відповідача з приводу зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2015 року є правомірними та такими, що здійснені у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства.
При цьому, встановлені обставини справи свідчать, що підставою для призупинення виплати позивачу довічної пенсії було встановлення пенсійним органом факту її перебування на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зазначена обставина, на думку відповідача, свідчить про необхідність призупинення виплати пенсії з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками пенсійного органу з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцевих положень" Закону № 213-VII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Як встановлено судом, законодавцем не був прийнятий закон про призначення всіх пенсій на загальних підставах, у зв'язку з чим, починаючи з 01.06.2015 року пенсія особам, які зокрема підпадають під дію Закону України "Про державну службу" призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Таким чином, починаючи з 01.06.2015 року посада позивача не дає право на призначення пенсії на підставі приписів Закону України "Про державну службу", тому підстави для невиплати позивачу довічної пенсії призначеної у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про Державну службу» відсутні починаючи з 01.06.2015 року.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2015 року.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції у відповідності до ст. 88 КАС України було відстрочено відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у строк до прийняття судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.
Розмір відстроченого судового збору становить 535.92 грн. (487.20х110%), оскільки відповідачем не сплачено судовий збір станом на час розгляду апеляційним судом даної справи, суд на підставі ст. 94 КАС України, вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року у справі №201/17519/15-а (2а/201/239/2015) - скасувати та прийняти нову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо не поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 01.06.2015 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська поновити ОСОБА_1 виплату пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 01.06.2015 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на користь спеціального фонду Державного бюджету України (УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030001) суму несплаченого судового збору у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 копійки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна