м. Вінниця
25 січня 2016 р. Справа № 802/4115/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Жупанової Д.О.,
за участю представників сторін:
позивача: Савчук І.В., Шахворостова М.В.,
відповідача: Ладуби А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом:
державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство"
до державної фінансової інспекції у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДФІ у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" за період з 01.09.2013 по 01.08.2015 роки.
Відповідачем за результатами проведеної ревізії складено акт №07-13/26 від 13.10.2015, на підставі якого ДП "Чечельницьке лісове господарство" пред'явлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2015 року № 02-07-28-14/6724.
Представники позивача просили визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції у Вінницькій області щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство".
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість проведеної перевірки і висновків зазначених в акті від 13.10.2015 №07-13/26, надавши письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
На підставі пункту 1.1.5.1. Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на III квартал 2015 року затверджено програму ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" за період з 01.09.2013 по 01.08.2015 роки (а.с.139).
За результатами проведеної перевірки складено акт №07-13/26 від 13.10.2015 (а.с. 9-63), на підставі якого відповідачем пред'явлено позивачу вимогу щодо усунення порушень законодавства №02-07-28-14/6724 від 13.11.2015 року (а.с. 101-102).
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регулюються Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Відповідно до ст.1 Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Не погоджуючись з актом ревізії №07-13/26 від 13.10.2015, підприємство надіслало лист із запереченнями від 26.10.2015 №163 на адресу Держфінінспекції. За наслідками розгляду заперечень оформлено відповідні висновки (а.с. 81-100), які листі від 13.11.2015 №02-07-28-14/ 6703 надіслані позивачу.
Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Оскільки зазначений пункт не є зміною або доповненням до Податкового кодексу України та поширюється на всі органи контролю без виключень у ньому законодавець передбачив виключний перелік підстав для проведення перевірок у тому числі у III кварталі 2015 року для Державної фінансової інспекції у Вінницькій області. Вважають, що підставами для перевірки є дозвіл Кабінету Міністрів України, заявка суб'єкта господарювання щодо його перевірки, рішення суду або вимоги Кримінального процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив звернути увагу на те, що позивачем ігноруються положення іншого нормативно-правового акту, а саме Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Представник відповідача, обґрунтовуючи свою позицію посилався на обставини викладені у своїх письмових запереченнях (а.с.136-138), відомості зазначені на web-сайті Верховної Ради України, де зазначено, що Закон №71 прийнятий на 1-й сесії Верховної Ради України VIII скликання за ініціативи Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. на підставі законопроекту за реєстраційним номером №1578 від 22.12.2014 року. У відповідності до картки зазначеного законопроекту, розміщеної на web-сайті Верховної Ради України, до супровідних документів доданих для розгляду та документів, пов'язаних з роботою, наведено пояснювальну записку від 22.12.2014, порівняльну таблицю від 22.12.2014, Висновок Головного науково-експертного управління від 25.12.2014, Висновок Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 27.12.2014, зауваження Головного юридичного управління 28.12.2014, порівняльну таблицю до другого читання від 28.12.2014 та Текст законопроекту до другого читання від 28.12.2014 року.
Так, згідно розділу 5 "Позиція заінтересованих органів" вказаної пояснювальної записки від 22.12.2014, складеної за підписом Міністра фінансів України Яресько Н.Е. значиться, що законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" стосується інтересів інших органів, а саме: Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства юстиції, Державної фіскальної служби.
Згідно абзацу 2, 3 статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позивач посилався на протиправність проведеної перевірки у зв'язку із наявністю мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановленого Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII.
Так, п. 3 прикінцевих положень Закону №71, встановлює, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Пункт 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване у ньому поняття "контролюючі органи" стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 5 квітня 2007 року N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Суд звертає увагу, що станом на дату розгляду даної справи чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", яку видано у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок протягом серпня - грудня 2014 року.
Цією Постановою затверджено перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до яких, зокрема належить Держфінінспекція.
Але, у Прикінцевих положеннях Закону від 28.12.2014 № 71-VIII законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджується встановлені обмеження.
З огляду на це, суд робить висновок, що вимоги п.3 Прикінцевих положень Закону №71-УІІІ стосуються всіх без виключення контролюючих органів.
Суд вважає, що відповідач належить до контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII.
Суд встановив, що ДП "Чечельницьке лісове господарство" за попередній календарний рік (2014 рік) мало обсяг доходу до 20 мільйонів гривень, що підтверджується копією звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2014 рік (а.с.152-153).
Доказів наявності інших обставин, які надають право контролюючому органу здійснювати перевірку ДП "Чечельницьке лісове господарство" без отримання дозволу Кабінету Міністрів України відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При розподілі судових витрат суд керується ч. 1 ст. 94 КАС України, в силу якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому із відділу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень) підлягає стягненню в користь державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1218 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державної фінансової інспекції у Вінницькій області щодо проведення з 26.08.2015 по 05.10.2015 ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство".
Стягнути із державної фінансової інспекції у Вінницькій області (за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень) в користь державного підприємства "Чечельницьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 01193414) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар