02 грудня 2015 року м. Київ 810/4475/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.03.2015 № 100260002/2015/000161/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/ 0000208/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000209/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000 213/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000206/1, від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000 205/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/000 0218/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/ 0000222/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/0000220/1; від 20.04.2015 № 100260002/2015/0000 234/1; від 21.04. 2015 № 100260002/2015/0000243/1; від 21.04.2015 № 100260002/2015/0000 244/1; від 28.04. 2015 № 100260002/2015/000255/1; від 28.04.2015 № 100260002/2015/ 000254/1; від 06.05.2015 № 10026 0002/2015/000253/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/0002 63/1; від 06.05.2015 № 100260002/ 2015/000264/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000260/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000 262/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000280/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/ 000277/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000279/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000273/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000274/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000275/1; від 15.05. 2015 № 100260002/2015/000285/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000286/1; від 19.05.2015 № 10026 0002/2015/000287/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000296/1; від 19.05.2015 № 1026 0002/2015/000295/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000313/1; від 03.06.2015 № 10026 0002/2015/000312/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000309/1; від 03.06.2015 № 1000002/ 2015/000310/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000323/1; від 09.06.2015 № 100260002/ 2015/000327/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000317/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/ 000336/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000334/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000340/ 1; від 23.06.2015 № 100260002/2015/000352/1; від 23.06.2015 № 100260002/2015/000346/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000357/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000256/1; від 01.07. 2015 № 100260002/2015/000358/1; від 07.07.2015 № 100260002/2015/000368/1; від 07.07. 2015 № 100260002/2015/000363/1; від 14.07.2015 № 100260002/2015/000383/1; від 14.07.2015 № 1002600 02/2015/000382/1.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у деклараціях митної вартості, до яких додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, митний пост «Східний» територіального органу Київської міської митниці Державної фіскальної служби не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів.
На думку позивача, рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки надані при митному оформленні документи в достатній мірі підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки цих документах наявні розбіжності. Зокрема, в митних деклараціях позивачем зазначено суму страхування, яка розрахована у відповідності до тарифу, який зазначений у страховому полісі, а не в договорі страхування.
Крім того, відповідач зазначив про те, що відповідно до пункту 1.1.1 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 1010146611 вантаж вважається застрахованим згідно умов цього договору, якщо страхувальником на цей вантаж оформленно та надіслано за електронною поштою повідомлення - додаток № 1, який є невід'ємним додатком до цього договору з описом такого вантажу, маршруту, номером інвойсу, страхової суми. Однак наданий позивачем під час митного оформлення Додаток № 1 не містить опису вантажу, маршруту, номеру інвойсу, страхової суми.
Також, відповідач зазначив про те, що позивачем не було надано до митного оформлення замовлення, про які зазначено в п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту № 709 від 26.11.2014 та у відповідних страхових полісах. Крім того, у товаросупровідних документах відсутні штемпелі перевізника, що також, на думку відповідача, не відповідає вимогам п. 3 зовнішньоекономічного контракту.
Крім того, обгрутовуючи правомірність застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості, відповідач зазначив про те, що методи визначення митної вартості 2-а, 2-б не застосовані, у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Методи визначення митної вартості 2-в та 2-г не застосовані, у зв'язку з відсутністю основи для віднімання (додавання) вартості.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Присутній у судовому засіданні 02.12.2015 представник позивача заявив клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Вказане клопотання позивача було прийнято судом, про що було постановлено усну ухвалу із занесенням до журналу судового засідання. У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.
На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
26.11.2014р. між компанією VION Food International B.V. (Продавець) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) був укладений контракт купівлі-продажу № 709, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити м'ясну продукцію (далі - «Товар»), в асортименті, кількості, по цінам у відповідності до інвойсів, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п. 2.1 контракту ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрати по митному оформленню вантажу в країні експортера. Ціна товару може бути знижена за взаємним погодженням сторін, що може бути підтверджено будь-яким з перелічених документів, в яких буде вказана ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом продавця, додатковою угодою.
Згідно з п. 2.2 контракту валютою контракту є EURO.
Пунктом 2.3 контракту встановлено, що загальна сума контракту складає 2 000 000, 00 EURO (Два мільйони Евро).
За умовами п. 3.1 контракту усі ціни за даним контрактом, а також умови поставок розуміються на умовах FCA Голландія, згідно Правил Інкотермс, 2010. Конкретне місце поставки вказується у інвойсах. Поставка здійснюється за адресою одного з підприємств продавця, у відповідності до таблиці.
Відповідно до п. 3.2 контракту кількість товару, яка підлягає відвантаженню, визначається щомісячно. Датою поставки вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах першого перевізника, що підтверджує факт передачі товару продавцем транспортному агенту покупця після письмового погодження з покупцем.
Пунктом 4.1 контракту встановлено, що якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості, який виданий продавцем і повинен відповідати стандартам і нормам законодавства Європейського Співтовариства для таких товарів.
Згідно з п. 7.1 контракту встановлено, що продавець у відповідності до умов поставки за контрактом несе відповідальність за транспортування товару до пункту призначення, який зазначений в п. 3.1 контракту. При цьому, продавець зобов'язується підготувати і передати у відповідні строки транспортному агенту покупця товару наступні документи: інвойс - 6 примірників; упоковочний лист - 1 примірник; сертифікат походження товару - 1 примірник; ветеринарний сертифікат - 1 примірник; CMR - 3 примітника. Продавець зобов'язується письмово підтвердити факт відвантаження по факсу/електронній пошті покупцю в день відвантаження.
За умовами п. 8.1 контракту платежі за товар, які постачаються за даним контрактом, будуть здійснюватись шляхом банківського переказу в Евро на банківський рахунок продавця наступним чином: оплата здійснюється через 30 календарних днів з моменту отримання покупцем товару, у відповідності до п. 3.1 та п. 3.2 конракту і за умови надання повного пакету документів, які зазначені в розділі 7 контракту.
Пунктом 12.8 контракту встановлено, що контракт діє до 31.12.2015. У тому випадку, якщо сторони, в строк не менше, ніж за 20 днів до закінчення строку дії даного контракту, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим строком на один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня по листопад 2015 року з метою митного оформлення товару (свинячої печінки мороженої без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервованої, без вмісту складових сумішей, харчових добавок та приправ (для роздрібного продажу) на підставі вищезазначеного контракту, позивачем до Київської міської митниці ДФС було подано наступні митні декларації:
№ 100260002/2015/170248 (поставка № 709_16) від 06.03.2015;
№ 100260002/2015/170795 (поставка № 709_26) від 06.04.2015;
№ 100260002/2015/170790 (поставка № 709_27) від 06.04.2015;
№ 100260002/2015/170782 (поставка № 709_28) від 06.04.2015;
№ 100260002/2015/170786 (поставка № 709_29) від 06.04.2015;
№ 100260002/2015/170777 (поставка № 709_30) від 06.04.2015;
№ 100260002/2015/170904 (поставка № 709_31) від 15.04.2015;
№ 100260002/2015/170912 (поставка № 709_32) від 15.04.2015;
№ 100260002/2015/170910 (поставка № 709_33) від 15.04.2015; № 100260002/2015/170997 (поставка № 709_34) від 20.04.2015;
№ 100260002/2015/171036 (поставка № 709_35) від 21.04.2015;
№ 100260002/2015/171031 (поставка № 709_36) від 21.04.2015
№ 100260002/2015/171176 (поставка № 709_37) від 28.04.2015;
№ 100260002/2015/171178 (поставка № 709_38) від 28.04.2015;
№ 100260002/2015/171163 (поставка № 709_39) від 28.04.2015;
№ 100260002/2015/171294 (поставка № 709_40) від 06.05.2015;
№ 100260002/2015/171295 (поставка № 709_41) від 06.05.2015;
№ 100260002/2015/171291 (поставка № 709_42) від 06.05.2015;
№ 100260002/2015/171296 (поставка № 709_43) від 06.05.2015;
№ 100260002/2015/171412 (поставка № 709_44) від 13.05.2015;
№ 100260002/2015/171380 (поставка № 709_45) від 13.05.2015;
№ 100260002/2015/171396 (поставка № 709_46) від 13.05.2015
№ 100260002/2015/171398 (поставка № 709_47) від 13.05.2015;
№ 100260002/2015/171397 (поставка № 709_48) від 13.05.2015
№ 100260002/2015/171401 (поставка № 709_49) від 13.05.2015;
№ 100260002/2015/171476 (поставка № 709_50) від 15.05.2015
№ 100260002/2015/171505 (поставка № 709_51) від 19.05.2015;
№ 100260002/2015/171510 (поставка № 709_52) від 19.05.2015
№ 100260002/2015/171540 (поставка № 709_53) від 19.05.2015;
№ 100260002/2015/171537 (поставка № 709_54) від 19.05.2015;
№ 100260002/2015/171793 (поставка № 709_55) від 03.06.2015;
№ 100260002/2015/171789 (поставка № 709_56) від 03.06.2015;
№ 100260002/2015/171781 (поставка № 709_57) від 03.06.2015;
№ 100260002/2015/171782 (поставка № 709_58) від 03.06.2015;
№ 100260002/2015/171889 (поставка № 709_59) від 09.06.2015;
№ 100260002/2015/171919 (поставка № 709_60) від 09.06.2015;
№ 100260002/2015/171872 (поставка № 709_61) від 09.06.2015;
№ 100260002/2015/172027 (поставка № 709_62) від 16.06.2015;
№ 100260002/2015/172028 (поставка № 709_63) від 16.06.2015,
№ 100260002/2015/172053 (поставка № 709_64) від 16.06.2015;
№ 10026002/2015/172175 (поставка № 709_65) від 23.06.2015;
№ 100260002/2015/172195 (поставка № 709_65) від 23.06.2015;
№100260002/2015/172336 (поставка № 709_67) від 01.07.2015;
№ 100260002/2015/172331 (поставка № 709_68) від 01.07.2015;
№ 100260002/2015/17240 (поставка № 709_69) від 01.07.2015; № 100260002/2015/172448 (поставка № 709_70) від 07.07.2015;
№ 100260002/2015/172435 (поставка № 709_71) від 07.07.2015;
№ 100260002/2015/172602 (поставка № 709_73) від 14.07.2015;
Митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 вищевказаних митних декларацій: - картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; - міжнародні автомобільні накладні (CMR); - рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № КІ-518-15 від 30.03.2015; - документи, що підтверджують вартість перевезення товару (платіжні доручення про оплату товару); - рахунки-фактури (інвойси) на товар; - пакувальні листи; - страхові поліси; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 709 від 26.11.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; - інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів; сертифікати про походження товару загальної форми; договір страхування; додаткові угоди до договору про страхування; сертифікати якості товару.
Розглянувши подані позивачем документи, митним органом не була визнана заявлена позивачем митна вартість товару.
Зокрема, відповідач посилається на те, заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально,зокрема, наявні розбіжності у документах наданих митниці, а саме: - у страховому полісі вказано замовлення, яке декларантом не надано; - пунктом 3.2. зовнішньоекономічного контракту передбачено замовлення, яке до митного оформлення декларантом не надано;
- Додаток № 1 до договору страхування декларантом надано без опису вантажу, маршруту, номеру інвойсу, страхової суми; декларантом не надано договір (контракт) про перевезення.
З матеріалів справи вбачається, що митним органом були направлені позивачу електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - договір (контракт) про перевезення; - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копії митних декларацій країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; - за власним бажанням інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митного органу позивач своїми листами по кожній із декларацій надав такі додаткові документи: - роздруківку із сайту http://www.alibaba.com/com/products/F0/pork _liver .html стосовно вартості печінки мороженої свинячої; - прайс-листи; - комерційні пропозиції від продавця; - генеральний договір добровільного страхування вантажів № 101014611 від 06.12.2013р. Також у листах позивач зазначив, що для підтвердження витрат на транспортування разом з електронною декларацією вже подавались транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: а) документи, що підтверджують вартість перевезення товару (довідки); б) документи, що підтверджують вартість перевезення товару (рахунки); - договори про перевезення товару; - заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом; - страхові поліси. Окрім того, позивач роз'яснив, що інших документів не має можливості надати у зв'язку з їх відсутністю на даний момент.
З пояснень відповідача вбачається, що позивачем не було надано весь перелік додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На підставі цього, Київською міською митницею Державної Фіскальної Служби в особі митного посту «Східний» було сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: від 06.03.2015 № 100260002/2015/000161/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/ 0000208/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000209/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/ 0000213/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000206/1, від 06.04.2015 № 100260002/2015/ 0000205/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/000 0218/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/ 0000222/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/0000220/1; від 20.04.2015 № 100260002/2015/ 0000234/1; від 21.04.2015 № 100260002/2015/0000243/1; від 21.04.2015 № 100260002/2015 /0000244/1; від 28.04.2015 № 100260002/2015/000255/1; від 28.04.2015 № 100260002/2015/ 000254/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000253/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/ 000263/ 1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000264/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000260/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000262/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000280/1; від 13.05. 2015 № 100260002/2015/000277/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000279/1; від 13.05.2015 № 10026002/2015/000273/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000274/1; від 13.05.2015 № 10026 002/015/000275/1; від 15.05.2015 № 100260002/2015/000285/1; від 19.05.2015 № 100260002/ 015/000286/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000287/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/ 00296/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000295/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000313/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000312/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000309/1; від 03.06. 015 № 100260002/2015/000310/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000323/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000327/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000317/1; від 16.06.2015 № 10026 002/2015/000336/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000334/1; від 16.06.2015 № 10026002/ 015/000340/1; від 23.06.2015 № 100260002/2015/000352/1; від 23.06.2015 № 100260002/ 015/000346/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000357/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/ 00256/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000358/1; від 07.07.2015 № 100260002/2015/015 000368/1; від 07.07.2015 № 100260002/2015/000363/1; від 14.07.2015 № 100260 02/2015/000382/1; від 14.07.2015 № 100260002/2015/000383/1.
Розмір переплати податків і зборів після коригування митної вартості Товару становив 2 961 429, 04 грн. (два мільйони дев'ятсот шістдесят одна тисяча і чотириста двадцять дев'ять гривень та чотири копійки).
Підставами для коригування митної вартості та її визначення за шостим (резервним) методом, у відповідності до графи 33 оскаржуваного рішення стали: неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, зокрема, обраний декларантом метод 1 не відповідає умовам, визначеним ст. 58 МК України, у митного органу відсутня інформація про ціну на ідентичні та подібні товари, які подано на експорт в Україну у максимально наближений період до даного ввезення, тому методи 2,3 не можуть бути застосовані. Методи 4 та 5 не можуть бути застосовані, так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62, 63 МК України. У митниці наявна інформація щодо вартості товарів з подібними характеристиками, які подано на експорт в Україну у максимально наближений період. Декларанту запропоновано задекларувати митну вартість за методом 6 на підставі інформації, наявної у митниці.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявами за № УРБ 10/14-3502 від 15.07.2015, № УРБ 10/14-3026 від 26.06.2015 та б/н від 25.05.2015, в яких ТОВ «Фоззі-Фуд» просило контролюючий орган визнати заявлену позивачем митну вартість товару та скасування відповідних рішень про коригування митної вартості товару з урахуванням. До вищевказаних заяв позивачем було долучено додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; копії виписок з бухгалтерської документації у формі оборотно-сальдової відомості про оплату товару і транспортних витрат; копії платіжних доручень з відміткою банку про оплату товару; копїі інвойсів, які вказані в платіжних доручення на оплату товару ; копії банківських виписок, що підтверджують переведення грошових коштів в якості оплати товару; копії актів (здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо договору про перевезення вантажу; копії рахунків-фактури за перевезення товару; копію договору про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні № 24 від 13.03.2012; копії рахунків-фактури по договору про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні № 24 від 13.03.2012; копії актів здачі-прийняття робіт (надання посліг) за договором про надання послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційному обслуговуванні.
За результатами розгляду вказаних заяви та долучених до них документів, відповідачем було надано позивачу відповіді за № 3377/10/26-70-62-02-04 від 02.06.2015, № 4080/10/26-70-62-02-04 від 06.07.2015, № 4549/10/26-70-62-06 від 28.07.2015, у відповідності до яких контролюючим органом було повідомлено ТОВ «Фоззі-Фуд» про відсутність підстав щодо скасування відповідних рішень про коригування митної вартості товару.
Не погоджуючись із спірними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 цієї статті обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Вказані норми кореспондуються з п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, яким передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 (номери рішень в Єдиному державному реєстрі - 43831987, 43801781), яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі положень ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.
Проте, суд вважає, що аналіз наданих позивачем при розмитненні товару документів не мав викликати у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності обчислення позивачем митної вартості імпортованого товару, оскільки документи мали оцінюватися в сукупності.
Відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначив про існування розбіжностей в частині того, що повідомлення про здійснення страхування - Додаток № 1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 1010146611, - надано без опису вантажу, маршруту, номеру інвойсу, страхової суми.
Згідно з п. 1.1.1. Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 1010146611, - вантаж вважається застрахованим за умовами цього договору, якщо страхувальником на цей вантаж оформленно та надіслано за електронною поштою повідомлення - додаток № 1, який є невідємним додатком до цього договору з описом такого вантажу, маршруту, номером інвойсу, страхової суми.
Проаналізувавши зазначений відповідачем Додаток № 1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 1010146611, суд встановив, що він є лише встановленою формою, у якій, як домовились сторони цього договору, мають надаватися повідомлення про здійснення страхування. При цьому, сторони вказаного договору як участники цивільно-правових відносин, не позбавлені права за взаємною згодою відступати від відповідних положень такого договору.
Суд вбачає за доцільне зазначити про те, що в даному випадку документом, який містить вищевказану інформацію і який безпосередньо підтверджує факт страхування вантажу, є страховий поліс, який був поданий позивачем під час митного оформленя кожної партії товару.
Суд звертає увагу, що у відповідності до абз. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року N 86/96-ВР факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
При цьому, згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування.
Отже, враховуючи вищенаведенні положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що саме страховий поліс є належним документом, який підтверджує здійснення страхування товару та, відповідно, його вартість.
При цьому, суд зазначає, що страхові поліси, які надавалися позивачем митниці при митному оформленні кожної партії товарів, містили опис вантажу із зазначенням його кількості (ваги), інформацію про маршрут перевезення, номер інвойсу, вид та номер транспортного засобу, страхову суму, тариф та розмір страхової премії, а також посилання на номер замовлення, що в сукупності надавало митному органу реальну можливість перевірити відповідні показники понесених позивачем витрат по страхуванню товару.
Також, в поданих до суду запереченнях відповідачем було зазначено про те, що сума страхування, яка визначена у страховому полісі, розрахована виключно у відповідності до тарифу, який вказаний у страховому полісі (0, 17 % від страхової суми по кожному перевезенню), а не у договорі страхування (0, 2 % від страхової суми по кожному перевезенню).
Проте, суд не приймає вказану позицію відповідача, оскільки, умова щодо розміру страхового тарифу, який вказаний в страхових полісах, була погоджена стронами у Додатковій угоді № 2 від 01.02.2014 до Генерального договору добровільного страхування вантажів № 101014611 від 06.12.2013.
Так, зокрема, у пунктом 2 вказаної Додаткової угоди з 01.01.2015р. підпункт 3.6.1. Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013р. № 101014611 викладено в наступній редакції: « 3.6.1. страховий тариф 0,17% від страхової суми по кожному перевезенню».
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем здійснено підрахунок страхової суми за вірним страховим тарифом.
Також, відповідач зазначив про те, що товаро-супровідні документи, які були надані позивачем, не містять штемпеля перевізника, що не відповідає вимогам п. 3.2 контракту купівлі-продажу № 709 від 26.11.2014.
Однак, суд зазначає, що наявність або відсутність штемпеля перевізника на товарно-супровідних документах не можуть бути розцінені в якості підстави для виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву в задекларованій вартості товару, витребування додаткових документів та здійснення коригування митної вартості, адже надані декларантом документи, як було зазначено вище, мають бути оцінені в сукупності.
Так, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документи, надані декларантом, мають в першу чергу підтверджувати вартість перевезення оцінюваних товарів.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених транспортних витрат позивач надавав митному органу договір щодо надання послуг по організації перевезення вантажів, з додатковими угодами до нього; заявки на перевезення вантажів, в яких відображені дані про транспорт; довідку про транспортні витрати, скріплену печаткою перевізника, із зазначенням в ній числових значень складових вартості перевезення.
Наведені документи, на думку суду, в повній мірі підтверджують факт понесення позивачем транспортних витрат та їх вартість, а отже обґрунтовані сумніви щодо складової митної вартості оцінюваних товарів, пов'язаної з їх перевезенням, у відповідача були відсутні.
За таких обставин, суд вважає, що підстав для витребування у ТОВ «Фоззі-Фуд» додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості імпортованого товару у відповідача не було.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Як встановлено судом, позивач надав відповідачу повний пакет документів для визначення митної вартості товару за ціною договору та проведення розмитнення, а тому твердження відповідача що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності є неправомірним та необґрунтованим.
З аналізу частини першої та другої ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018--IV «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару, були надані відповідачу, зокрема: - картки обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; - міжнародні автомобільні накладні (CMR); рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № КІ-518-15 від 30.03.2015; документи, що підтверджують вартість перевезення товару (платіжні доручення про оплату Товару); рахунки-фактури (інвойси) на Товар; пакувальні листи; страхові поліси; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 709 від 26.22.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю Товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів; сертифікати про походження товару загальної форми.
Отже, ТОВ «Фоззі-Фуд» для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.
За таких обставин суд вважає, що у митного органу не було підстав для коригування митної вартості товарів у звязку з наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем у справі не було ніяким чином доведено проведення дій щодо можливості застосування інших методів визначення митної вартості товару, окрім резервного.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Системний аналіз зазначених норм приводить суд до висновку, що до прийняття рішення про застосування шостого методу, відповідач повинен був провести консультації та інші дії в межах своїх повноважень (зокрема по отриманню документів та відомостей) щодо можливості застосування кожного з 2 по 5 методів, та результатами яких така можливість була б обґрунтовано виключена.
Натомість оскаржувані рішення містять формальну відсилку про неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості через відсутність відомостей та без вказівки на вчинені дії щодо цих методів і зокрема на дії по отриманню необхідних відомостей.
За таких умов суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення, які опосередковують застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, суд звертає на те, що спірні рішення були прийняті Митним постом «Західний», який, згідно зі статтею 547 Митного кодексу України, входить до складу Київської міської митниці ДФС як відокремлений структурний підрозділ, у звязку з чим резолютивна частина постанови має містити висновок про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу митного поста «Східний».
Так, відповідно до частини 2 статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 487, 20 грн. коп. підлягає стягненню на його користь з Київської міської митниці Державної фіскальної служби.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби в особі митного посту «Східний» від 06.03.2015 № 100260002/2015/000161/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000208/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000209/1; від 06.04.015 № 100260002/2015/0000213/1; від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000206/1, від 06.04.2015 № 100260002/2015/0000205/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/000 0218/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/0000222/1; від 15.04.2015 № 100260002/2015/0000220/1; від 20.04.2015 № 100260002/2015/0000234/1; від 21.04.2015 № 100260002/2015/0000243/1; від 21.04.2015 № 100260002/2015/0000244/1; від 28.04.2015 № 100260002/2015/000255/1; від 28.04.2015 № 100260002/2015/000254/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000253/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000263/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000264/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000260/1; від 06.05.2015 № 100260002/2015/000262/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000280/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000277/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000279/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000273/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000274/1; від 13.05.2015 № 100260002/2015/000275/1; від 15.05.2015 № 100260002/2015/000285/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000286/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000287/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000296/1; від 19.05.2015 № 100260002/2015/000295/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000313/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000312/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000309/1; від 03.06.2015 № 100260002/2015/000310/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000323/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000327/1; від 09.06.2015 № 100260002/2015/000317/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000336/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000334/1; від 16.06.2015 № 100260002/2015/000340/1;від 23.06.2015 № 100260002/2015/000352/1; від 23.06.2015 № 100260002/2015/000346/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000357/1; від 01.07.2015 № 10026 002/2015/000256/1; від 01.07.2015 № 100260002/2015/000358/1; від 07.07.2015 № 100200022015/ 00368/1; від 07.07.2015 № 100260002/2015/000363/1; від 14.07.2015 № 10026 002/2015/000383/1; від 14.07.2015 № 100260002/2015/000382/1.
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 32294926) судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8 А, ідентифікаційний код 39422888).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.