27 січня 2016 р.Справа № 820/8104/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.
за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.,Медяник А.О.
представника позивача Мальцевої Р.К.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Іванова І.Д.,
представника відповідача Дем'яненка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 820/8104/15
за позовом ОСОБА_1
до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.
Визнано нечинним наказ начальника Харківського прикордонного загону від 06.07.2015 року № 911-АГ "Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Визнано нечинним наказ начальника Харківського прикордонного загону від 27.07.2015 року №239-ос про звільнення старшого прапорщика ОСОБА_1 з військової служби в запас Збройних Сил України за ст. 26 ч. 6 п. "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Поновлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн.код НОМЕР_1 ) на посаді старшого техніка - начальника групи інженерних робіт відділення інженерного облаштування державного кордону інженерно-технічного відділу.
Стягнено з Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн.код НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 6913 (шість тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 53 коп..
В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення з розрахунку за один місяць у розмірі 3638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) грн 70 коп. постанова підлягала негайному виконанню.
Не погодившись з даною постановою суду, Харківським прикордонним загоном Східного регіонального управління державної прикордонної служби України (далі - відповідач) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивача протягом року два рази було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі письмових наказів від 18.05.2015 року № 689-АГ та від 06.07.2015 року № 911-АГ. Відповідно до пункту 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, у разі коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту військовослужбовець два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або дисциплінарної відповідальності. У зв'язку із тим, що позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ №239-ос про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, позивача, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 05.11.1996 року проходив військову службу в Харківському прикордонному загоні Східного регіонального управління державної прикордонної служби України за контрактом ( в/ч НОМЕР_2 ). На момент виникнення спірних правовідносин мав звання старшого прапорщика та перебував на посаді старшого техніка - начальника групи інженерних робіт відділення інженерного державного кордону інженерно-технічного відділу.
Під час проходження військової служби на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за неповну службову відповідність, що оформлено наказом від 18.05.2015 року №689-АГ.
Наказом від 06.07.2015 року № 911-АГ ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за неналежне виконання вимог ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 3,4 статті Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
27.07.2015 року позивача ознайомлено із вказаним вище Наказом.
27.07.2015 року Наказом №239-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 , старшого техніка - начальника групи інженерних робіт відділення інженерного державного кордону інженерно-технічного відділу звільнено в запас Збройних Сил України за п. "и" ч. 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", без права носіння військової форми з 27.07.2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ начальника Харківського прикордонного загону від 06.07.2015 року № 911-АГ "Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" є протиправним, та у позивача є лише одне дисциплінарне стягнення, а тому у відповідача відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України визначає Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009.
Вілповідно до п.17 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, контракт про проходження громадянами України військової служби в Держприкордонслужбі - письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважений орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
Пунктом 26 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Пунктом 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України передбачено, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
Про дострокове припинення (розірвання) контракту з ініціативи командування військовослужбовець письмово попереджається начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить військову службу за контрактом, не пізніше ніж за два місяці до видання наказу про його виключення зі списків особового складу цього органу (п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України).
Згідно пп. 2 п. 27 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, днем припинення (розірвання) контракту є день, зазначений у наказі начальника органу Держприкордонслужби про виключення військовослужбовця зі списків особового складу цього органу в разі дострокового припинення (розірвання) контракту.
Відповідно до п. 28 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, у разі припинення (розірвання) контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення (розірвання) контракту, що засвідчується підписом начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходив службу військовослужбовець, та скріплюється гербовою печаткою цього органу.
При цьому, поняття "умови контракту" є ширшими від поняття "військової дисципліни", а тому дотримання вимог військових статутів є складовою дотриманням умов контракту. Так, оскільки значення терміну "систематичне невиконання умов контракту" в законодавстві чітко не розкрито, то у розумінні спеціального законодавства з питань проходження військової служби "система" має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не знято.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися вимог законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, бути пильним, зберігати державну та військову таємницю, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі ст. 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.ст. 83-95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до приписів зазначених норм на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Таким чином, вирішальним при накладення дисциплінарної відповідальності за скоєний проступок військовослужбовцем є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини, попередня поведінка порушника та розмір завданих державі та іншим особам збитків.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Пунктом 2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за № 261/10541 (далі Інструкція № 111) передбачено обов'язкове проведення службового розслідування у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільних осіб або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на орган Державної прикордонної служби завдань; у разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування військовослужбовцем фізичного впливу і спеціальних засобів, а також у разі застосування зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, далі - Статут внутрішньої служби.
Згідно зі ст. 16 Статуту внутрішньої служби, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу про звільнення позивача стало систематичне невиконання ним умов контракту про проходження військової служби та дисциплінарні стягнення № 689-АГ від 18.05.2015 року та № 911-АГ від 06.07.2015 року.
Судовим розглядом встановлено, що наказом від 06.07.2015 року № 911-АГ ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за неналежне виконання вимог ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 3,4 статті Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
В ході судового розгляду з'ясовано, що вказане в оскаржуваному наказі порушення позивачем вимог ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 3,4 статті Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено начальником Харківського прикордонного загону полковником ОСОБА_2 під час особистої роботи на ділянці та ним зафіксовано факт неналежного виконання Статутів.
Проте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження коли, де та за яких обставин відбувалось таке порушення, в чому саме полягало порушення позивачем Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Також службове розслідування з приводу даного порушення відповідачем не проводилось.
Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
А також, в даному випадку,відповідачем не надано жодних доказів того, чи враховувалось під час накладення дисциплінарного стягнення № 911-АГ від 06.07.2015 року та обрання його виду, характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка ОСОБА_1 . Дані дії свідчать про неповне, необ'єктивне і не всебічне дослідження всіх обставин, що вплинули на накладення дисциплінарного стягнення № 911-АГ 06.07.2015 року, та потягли за собою винесення наказу, який порушує права позивача.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не встановлено, а його представниками не доведено під час судового розгляду фактів вчинення ОСОБА_1 порушень вимог ст.11,16 Статуту внутрішніх служб Збройних Сил України, статті 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які стали підставою для прийняття рішення від № 911_ АГ від 06.07.2015р..
У зв'язку із чим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства при винесені наказу від 06.07.2015 року № 911-АГ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", а тому, наказ є незаконним.
Так, відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України передбачено, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи те, що наказ начальника Харківського прикордонного загону від 06.07.2015 року № 911-АГ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" є протиправним, і у позивача є лише одне дисциплінарне стягнення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача підстави для звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
За таких обставин, наказ начальника Харківського прикордонного загону від 27.07.2015 року №239-ос про звільнення старшого прапорщика ОСОБА_1 з військової служби в запас Збройних Сил України за ст. 26 ч. 6 п. "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) є протиправним.
Відповідно до п. 299 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України - у разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходив військову службу за контрактом, він підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді з дня прийняття рішення про поновлення на військовій службі.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого техніка - начальника групи інженерних робіт відділення інженерного державного кордону інженерно-технічного відділу.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці", порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, у разі визначення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.
Згідно довідки відповідача місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 3396,16 грн, відповідно середньоденне складає 121,28 грн.
За наведених обставин, колегія суддів, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення у розмірі 6913,53 грн. за час вимушеного прогулу з 29.09.2015 року по день винесення рішення 24.11.2015 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Наказ начальника Харківського прикордонного загону від 06.07.2015 року № 911-АГ "Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" є протиправним, та у позивача є лише одне дисциплінарне стягнення, а тому у відповідача відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, а тому позивач підлягає поновленню на посаді старшого техніка - начальника групи інженерних робіт відділення інженерного державного кордону інженерно-технічного відділу.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 820/8104/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2016 р.