Справа: № 382/1442/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвин Л.І.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
28 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_3 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та просила (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати неправомірними дії відповідача щодо утримання з її пенсії коштів у розмірі 740 грн. та зобов'язати повернути безпідставно утримані кошти, а також визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Київській області від 10.06.2015 №220.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, з 23.10.1974 по 24.06.1998 ОСОБА_3 працювала в органах внутрішніх справ, з 1998 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київської області та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується посвідченням від 27.06.1998 №474.
10 Червня 2015 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області було прийнято рішення №220 про щомісячне утримання з пенсії позивача 20% на підставі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи таке рішення протиправним позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що переплата пенсії позивачці, яка виникла за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.01.2012 року по 31.06.2015 року, сталася не внаслідок зловживань з боку пенсіонера, а виключно у зв'язку внутрішньоорганізаційними недоліками у роботі відповідача, а тому в даному випадку положення ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягають.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.
Зазначений обов'язок також міститься в ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
В разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі не більш як 20 відсотків пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, під час звірки матеріалів пенсійної справи позивачки з даними персоніфікованого обліку було встановлено, що з січня 2010 року по січень 2012 року ОСОБА_3 займалась адвокатською діяльністю, - що не заперечується самою позивачкою. В той же час, їй продовжувала нараховуватися та виплачуватися надбавка як непрацюючій особі на підставі п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у загальному розмірі 1009,05 грн. за вказаний період.
Тобто, внаслідок невиконання позивачем обов'язку, передбаченого ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, - неповідомлення ГУПФУ в Київській області про працевлаштування, - за позивачем обліковується переплата у розмірі 1009,05 грн. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції щодо відсутності в бездіяльності ОСОБА_3 зловживань, які впливають на призначення (перерахунок) пенсії, оскільки саме по собі подання до органів Пенсійного фонду картки реєстрації фізичної особи-підприємця та свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю не можна вважати належним способом інформування суб'єкта владних повноважень щодо обставин фактичного працевлаштування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Натомість, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити.
Постанову Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2015 року скасувати.
ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2016 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.