25 січня 2016 р. Справа № 577/4726/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 20.10.2015р. по справі № 577/4726/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Кролевецького районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просила суд
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 01.06.2015р.;
- зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.06.2015р.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 11.09.2015р. звернувшись до відповідача з заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії їй було відмовлено. Позивач вважає, що дії відповідача з приводу відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії порушують її права та є протиправними, а тому просила суд зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01.06.2015р.
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 01.09.2015р.
Зобов'язано відповідача відновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.09.2015р.
В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для справи.
Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На адресу суду надійшли заяви від представника відповідача та позивача про розгляд справи за їх відсутності. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016р. замінено відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач з 05.10.2010р. перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області як одержувач пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачка працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
З 01.04.2015р. відповідачем відповідно до ЗУ від 02.03.2015р. № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" призупинило виплату позивачу пенсії згідно з ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
11.09.2015р. позивач звернувшись до відповідача із заявою про поновлення виплати їй пенсії за віком отримала 18.09.2015р. відмову в задоволенні заяви оформлену листом.
З відповіді вбачається, що відповідач відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, оскільки вона продовжує працювати на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Нормами п. 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
З 01.04.2015р. набув чинності ЗУ від 02.03.2015р. № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами відповідно до ЗУ №213-VIII) тимчасово, у період з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Закону України "Про статус народного депутата України", Закону України "Про державну службу", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на даний час перебуває на посаді судді.
Таким чином, оскільки позивач продовжує працювати на посаді судді та враховуючи зміни до законодавства відповідно до Закону України № 213-VIII, відсутні підстави для нарахування та виплати, позивачу пенсії з 01.04.2015р.
Оскільки, вищенаведені норми закону є діючими, рішенням Конституційного суду України не визнані неконституційними, а відтак підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.
Колегія суддів звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, за яким визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено і в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 21.10.2004р. (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
Враховуючи вищенаведене, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Таким чином, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Постанова суду першої інстанції від 20.10.2015р. не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1,2,3, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1,3,4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити.
Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 20.10.2015р. по справі № 577/4726/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.
Повний текст постанови виготовлений 01.02.2016 р.