Справа: № 826/8920/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
27 січня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Аліменка В.О., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року у адміністративній справі № 826/8920/15 за позовом Громадянина Індії ОСОБА_5 до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
14.05.2015 р. громадянин Індії ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (далі - відповідач - 1), Державної міграційної служби України (далі - відповідач - 2) про визнання дії Київського районного відділу Головного управління Державної Міграційної служби в Одеський області та Державної міграційної служби України щодо відмови у наданні дозволу на імміграцію у відношенні нього протиправними та необґрунтованими; зобов'язання Державну міграційну службу України видати позивачу дозвіл на імміграцію в Україну.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відповідно до положень Закону України «Про імміграцію» здійснив іноземну інвестицію, отже, звернувся до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявою про надання дозволу на імміграцію. Проте, 12.05.2015р. отримав письмову відмову, яку вважає протиправною.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2015 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Київського районного відділу Головного управління Державної Міграційної служби в Одеський області щодо відмови у наданні дозволу на імміграцію у відношенні Громадянина Індії ОСОБА_5. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у відповідача Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби відсутні повноваження щодо прийняття та розгляду заяви особи про надання згоди на імміграцію, оскільки відповідно до Закону України «Про імміграцію» такі повноваження відносяться до іншого відповідача Державною міграційної служби України, проте, остатній не розглядав заяву позивача про надання згоди на імміграцію, отже з його боку відсутній факт протиправності.
Головне управління Державної Міграційної служби в Одеський області не погодилося з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.
В судовому засіданні представник відповідача Державної міграційної служби України підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення. Інші сторони в судове засідання не заявилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача Державної міграційної служби України, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.05.2015р. Громадянин Індії ОСОБА_5 звернувся до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із завою №181-1 від 05.05.2015р. про надання дозволу на імміграцію в Україну (а.с.15-17).
12.05.2015р. Київський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, розглянувши вищевказане звернення позивача, надало відповідь за № 14/181-1 від 12.05.2015, яким повідомило позивача про відсутність підстав для оформлення дозволу на імміграцію в Україну згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про міграцію» (а.с.18).
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про імміграцію» (надалі - Закон № 2491) визначені умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до ст.2 Закону № 2491 питання імміграції регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 2491 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, зокрема, організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах; організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні; організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 2491 заяви про надання дозволу на імміграцію подаються особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції. Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. N 1983 (далі - Порядок). Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають ДМС стосовно іммігрантів, які є особами, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менш як 100 тис. доларів США, що зареєстрована в установленому порядку.
Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (п. 1).
З матеріалів справи вбачається, що чинним законодавством визначений чіткий порядок подачі та розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію.
Як було зазначено вище, позивач заяву про надання дозволу на імміграцію подав не до Державної міграційної служби України, яка є відповідно до вищевказаного Положення центральним органом виконавчої влади, яка розглядає такі заяви, а до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області. Останній, розглянувши заяву по суті, відмовив позивачу у погодженні заяви.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до Закону України «Про імміграцію» у відповідача Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби відсутні повноваження щодо прийняття та розгляду заяви особи про надання згоди на імміграцію, такі повноваження є лише у Державної міграційної служби України.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Повний текст виготовлено 01.02.2016 року.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року, залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2015 року у адміністративній справі № 826/8920/15 за позовом Громадянина Індії ОСОБА_5 до Київського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.О. Аліменко
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Аліменко В.О.