Справа: № 826/16578/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
26 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві та Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі по тексту - Відповідач 1), Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві (далі по тексту - Відповідач 2) про визнання відмови Відповідача 1 у обміні паспорта громадянина України виключно українською мовою протиправною; зобов'язання Відповідача 1 обміняти старий паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 27.06.1997 року на новий, що буде оформлений у відповідності до норм чинного законодавства України, а саме виключно українською мовою.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім цього, 15.01.2016 року Солом'янським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві було подано до суду клопотання про приєднання до апеляційної скарги Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року.
Згідно з ч. 1 ст. 192 КАС України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про приєднання до апеляційної скарги задоволено.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.07.2015 року позивач звернувся до Солом'янського РВ ГУ ДМС України в місті Києві із заявою про обмін паспорту громадянина України українською мовою без спотворення імені і прізвища іноземною (російською) мовою.
Листом від 29.07.2015 року № 10/вх0-495 відмолено позивачу у задоволенні вказаної заяви, оскільки оформлення паспорту громадянина України виключно українською мовою суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року № 320 «Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Порядок № 320).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Відповідача 1 є протиправними та необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» № 2235-ІІІ від 18.01.2001 року визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Зразок та порядок видачі паспорта громадянина України визначається положенням про паспорт громадянина України, яке затверджується Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Відповідно до пунктів 1, 2 зазначеного Положення паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Положення № 2503-ХП передбачено, що обмін паспорта проводиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Так, з листа Солом'янського РВ ГУ ДМС України в місті Києві від 29.07.2015 року вбачається, що відмова у видачі паспорта громадянина України лише українською мовою мотивована тим, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року № 320 «Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України», така можливість не передбачена.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначено у підпункті 1.1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, цей Порядок розроблений відповідно до Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Згідно з підпункту 2.2.2 зазначеного Порядку на другій сторінці паспорта громадянина України у перші три рядки вносяться дані в називному відмінку про прізвище, ім'я та по - батькові громадянина російською мовою, у четвертий та п'ятий рядки - дані про дату та місце народження російською мовою, у шостому рядку зазначається стать особи українською та російською мовами, у рядках «ким виданий паспорт» записи про орган, що видав паспорт, робляться українською та російською мовами.
Водночас, пунктом 4 Положення про паспорт громадянина України встановлено, що мови паспорта визначаються частиною першою статті 13 Закону України «Про засади державної мовної політики». Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно із статтею 28 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Так, відповідно до норм статті 13 Закону України «Про засади державної мовної політики» паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.
Згідно з положеннями статті 28 Закону України «Про засади державної мовної політики» кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.
Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.
Кожен громадянин України має право на виправлення помилкового запису свого прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах, у тому числі внаслідок порушення вимог частин третьої та четвертої цієї статті.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості у паспорті громадянина України виконуються українською мовою обов'язково, а іншою мовою - за вибором власника паспорта.
Аналогічна правова позиція міститься також в ухвалі Вищого адміністративного суду від 01.12.2015 року № К/800/27307/15.
Стосовно доводів Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві про протиправність втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідачів шляхом зобов'язання їх обміняти позивачу паспорт громадянина України, оформленого українською та російською мовами, на паспорт, оформлений виключно українською мовою, колегія суддів зазначає наступне.
Так, дискреційними визначено повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З цього приводу, на думку колегії суддів, право діяти на власний розсуд чітко пов'язано з можливістю прийняття одного рішення із декількох, які повинні бути саме позитивними, а не обмежуватися лише двома варіантами, в даному випадку: видати паспорт чи відмовити у видачі паспорта. Крім цього, вільному розсуду повинні передувати певні обставини, в залежності від яких вибирається саме цей варіант прийняття рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для відмови у видачі позивачу паспорта, який відповідає вимогам чинного законодавства України, послужило те, що Відповідач 1 у своїй діяльності керується положеннями наказу МВС України від 13.04.2012 року № 320 «Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України».
Судом встановлено, що вказаний підзаконний нормативно-правовий акт суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» та Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» є неправомірними.
З огляду на викладене, єдиним можливим рішенням адміністративного суду з метою гарантування дотримання і захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень є зобов'язання відповідачів видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України, оформлений українському мовою.
Такі повноваження адміністративного суду чітко передбачені ст. 162 КАС України.
До того ж, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і основних свобод та практику Суду як джерело права. Аналогічне положення міститься в ст. 8 КАС України.
Практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, зокрема, в рішеннях у справі «Волохи проти України» та «Гасан і Чауш поти Болгарії».
Крім того, колегія суду зазначає, що джерелами права є: Конституція України, закони України, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, рішення Європейського Суду з прав людини, інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, лише у відповідності до цих джерел права адміністративні суди зобов'язані ухвалювати рішення.
За таких обставин, посилання на рекомендації, навіть якщо це рекомендації одного з органів Ради Європи, не відповідає вимогах Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності судового рішення.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 року № П-278/10 та від 31.07.2014 року № К/800/62158/13 є безпідставними.
Стосовно посилань апелянтів на те, що заява ОСОБА_2 від 23.07.2015 року про обмін паспорта написана в довільній формі, всупереч положенням п 1.3 Порядку № 320, відповідно до якого для оформлення паспорта особа подає, зокрема, заяву про видачу паспорта (встановленого зразка додаток 1), колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України виключно українською мовою послужило не написання заяви у довільній формі, а порушення положень п.2.2.2 наказу МВС України від 13.04.2012 № 320 «Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу ГУ ДМС України в м. Києві слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві та Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С