ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 січня 2016 року письмове провадження № 826/14110/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. (надалі по тексту - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - відповідач 2) в якому просить суд :
- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. в укладенні договорів банківського рахунку з ОСОБА_3 протиправною;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну М.А. укласти з ОСОБА_3 договір банківського рахунку та здійснити списання коштів з рахунку ОСОБА_1 шляхом :
· відкриття рахунку на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та зарахування на нього коштів в розмірі 165 000 грн.;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату відшкодування коштів, розміщених в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 у розмірі 165 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставне не вчинення уповноваженою особою дій спрямованих на виконання зобов'язання перед позивачем та третьою особою з урахуванням умов укладеного договору дарування та повідомлення про заміну кредиторів. Вважає таку бездіяльність протиправною.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд розглядати справу за його відсутності, про що подав заяву від 07.12.2015.
Відповідачі явку свого уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду справи. Через канцелярію суду подали письмові заперечення на позов.
В судовому засіданні з урахуванням положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» укладено договір банківського вкладу «Англійський «Постійний» «Тринадцяти місячний» № 749569/2014 (в доларах США) (далі - Договір). Предметом вказаного Договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Англійський «Постійний» в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів.
12 грудня 2014 року позивачем було укладено з ОСОБА_3 договір дарування частини депозитного вкладу, згідно якого подаровано ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 165 000 грн., які знаходяться на вкладному рахунку № НОМЕР_1, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» на підставі договору банківського вкладу «Англійський «Постійний» Тринадцяти місячний» № 749569/2014 від 18.02.2014.
19 грудня 2014 року позивач повідомив Банк про часткову заміну кредитора через укладення вказаного вище договору
Однак, як зазначає позивач в позовній заяві, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіна М.А. надіслала лист, в якому зазначила, що Уповноважена особа відмовляється виконувати на його користь зобов'язання за договором. .
Позивач вважає таку бездіяльність з боку відповідача-1 необґрунтованою та протиправною, внаслідок чого і звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 20 листопада 2014 року прийнято рішення № 123 про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/payments/vab-bank-100.html опубліковано оголошення про те, що з 04 лютого 2015 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 21 листопада 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Матеріали справи свідчать про те, що гарантована сума у розмірі 200 000,00 грн. ОСОБА_1 виплачена. З них 16.02.2015 - 6690 грн. 83 коп. під час дії тимчасової адміністрації та 02.04.2015 - 193309 грн. 17 коп. під час ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Таким чином, Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладами, в розмірі, що визначається станом на день прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Відповідне рішення по ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було прийнято 20 листопада 2014 року, відповідно постанови Правління Національного банку України № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних»
Таким чином, ОСОБА_3 не може набути статусу вкладника, що має право на отримання відшкодування за вкладом, оскільки договір дарування між нею та позивачем було укладено 12.12.2015.
При цьому, статус вкладника, що має право на отримання відшкодування від Фонду за договором банківського строкового вкладу № 749569/2014 від 18.02.2014, набув лише ОСОБА_1, про що не заперечує представник відповідача у своїх письмових запереченнях.
В зв'язку з наведеним, позовні вимог про визнання протиправною бездіяльності є безпідставними та необґрунтованими.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір, задоволенню не підлягають, як такі, що ж невірно обраним способом захисту порушеного права, враховуючи наступне.
Цивільний кодекс України у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 Цивільного кодексу України.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Враховуючи зазначені положення Цивільного кодексу України, зобов'язання відповідача-1 укласти договір банківського рахунку суперечить вільному волевиявленню одного з суб'єктів договірних правовідносин.
До того ж, серед способів захисту, передбачених ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин, в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів.
За таких обставин, позовній вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача-2 здійснити виплату задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
Згідно положень ч.ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно ч. 5 ст. 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Оскільки, в даному випадку, відповідач-1 не передавав відповідачу-2 реєстр вкладників із зазначенням в ньому ОСОБА_3, то у Фонду відсутній обов'язок здійснювати виплату гарантованої суми відшкодування ОСОБА_3
Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій