01 лютого 2016 року Чернігів Справа № 825/183/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, третя особа - публічне акціонерне товариство ''Креді ОСОБА_3'' про визнання незаконною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною (нечинною) та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.12.2015 у виконавчому провадженні № 40330380, прийняту державним виконавцем Ричкалем Сергієм Павловичем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі статтею 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.12.2015 у виконавчому провадженні № 40330380, прийнята державним виконавцем Ричкалем Сергієм Павловичем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на виконання виконавчого листа № 592/7264/12 виданого 30.08.2013 Ковпаківським районним судом м. Суми по цивільній справі № 1806/7264/12.
Таким чином, у даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження дій органів державної виконавчої служби відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, оскільки процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист, тому дана позовна заява підсудна суду, який видав виконавчий документ.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі № 825/2566/14.
До того ж, виконавче провадження № 40330380 не є зведеним, з огляду на приписи статті 33 Закону України ''Про виконавче провадження''.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі слід закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На виконання вимог частини 2 статті 157 КАС суд роз'яснює позивачу, що для захисту порушених прав, ОСОБА_1 необхідно звернутись до Ковпаківського районного суду м. Суми у порядку ЦПК України.
Керуючись статтями 17, 41, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, третя особа - публічне акціонерне товариство ''Креді ОСОБА_3'' про визнання незаконною та скасування постанови, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою, не допускається.
Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні, або без виклику осіб, які її оскаржують - протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану ухвалу не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан