26 січня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3787/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекціяї Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.11.2015р. № 0009051702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 72 993,98 грн., в тому числі за основним платежем 58259,18 грн. та за штрафними санкціями 14734,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2007 р. між ОСОБА_1 та ВАТ "Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф070890П на суму 350000,00 гривень. Банком прийнято рішення про анулювання позивачу боргу за процентами та штрафними санкціями у розмірі 344133,98 грн. Позивач не погоджується із висновком податкового органу, викладеним в акті перевірки щодо отримання позивачем "додаткового блага" у розмірі 344133,98 грн., оскільки податковим законодавством до "додаткового блага" віднесено дохід, отриманий платником податку. Отже, проценти, пеня та інші платежі відносяться до вигоди виключно Банка. Позивачем було повернуто Банку суму коштів у розмірі 320818,98 гривень. Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. Перевіркою достовірності відображених у податковій декларації відомостей щодо "додаткового блага" встановлено, що позивачем не відображено в податковій декларації отримання ним "додаткового блага" у сумі 344133,98 грн., що призвело до заниження платником податку загального річного оподатковуваного доходу та донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 72993,98 грн. Просив відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника. Проти задоволення позовних вимог заперечує.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.09.2015 р. Новокаховською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2) за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт № 433/172/НОМЕР_2, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п.п.179.1, 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015р. № 0009051702 про збільшення суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 72993,98 грн., в тому числі за основним платежем 58259,18 грн. та за штрафними санкціями 14734,80 грн.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного ППР, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
19.11.2007 р. між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № Ф070890П (далі - Договір) терміном на 15 років. Сума кредиту складала - 350000,00 гривень.
13.12.2013 р. між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено договір № 2 про внесення змін до договору № Ф070890П про надання відновлювальної кредитної лінії.
За умовами зазначеного договору, сторони зафіксували фактичну заборгованість за отриманим кредитом (основною сумою тіла кредиту) у розмірі 320818,98 гривень та за процентами, штрафними санкціями та пенею у розмірі 344 330,08 гривень.
Пунктом 2.4 договору про внесення змін № 2 від 13.12.2013 р., ОСОБА_1 зобов'язаний здійснити повернення кредиту (основну суму тіла кредиту) у розмірі 320 818,98 грн. рівними частинами по 53 469,83 гривень щомісяця у термін до 12.06.2014 р.
Крім того, за умовами п. 2.10. договору про внесення змін № 2 від 13.12.2013 р. сторони домовились, що у разі належного виконання Позичальником (ОСОБА_1.) умов щодо повернення кредиту (основної суми тіла кредиту) у розмірі 320818,98 грн. рівними частинами по 53469,83 гривень щомісяця у термін до 12.06.2014 р., залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором (ВАТ "АКБ СР "Укрсоцбанк") за процентами у розмірі 344330,08 грн., а також штрафні санкції та пеня, підлягають анулюванню.
Позивач належним чином виконав умови щодо повернення основної суми кредиту, що підтверджується банківськими квитанціями, а тому банком було анульовано заборгованість по процентам, штрафним санкціям та пенею.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За приписами пункту 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.164 ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Додаткові блага у розумінні податкового законодавства відносяться до доходів загалом, зокрема, ними є матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отримання кредиту передбачає обов'язок позичальника повернути у встановлені кредитним договором строки основну суму боргу (суму, яка була отримана від банку), а також сплатити проценти за користування кредитом. Крім цього, умовами кредитного договору часто передбачається необхідність здійснення позичальником інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, як на користь банку (комісії за відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо), так і на користь третіх осіб (страхові платежі, платежі за послуги нотаріусів, інших осіб, біржові збори тощо).
Із аналізу наведених вище правових норм слідує, що "додаткове благо" включає тільки основну суму боргу, а проценти та інші платежі відносяться до вигоди виключно кредитодавця - ПАТ "Укрсоцбанк".
Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач "додаткове благо" позивача визначив виходячи не з основного боргу кредиту, а з урахуванням доходу ПАТ "Укрсоцбанк" у вигляді різних видів процентів інших платежів та штрафних санкцій, нарахованих за Договором від 19.11.2007 р., який не можна вважати доходом позивача в разі анулювання заборгованості по відсоткам, штрафним санкціям та пені.
Таким чином, оскільки відповідачем не визначено у акті перевірки отримання за 2014 рік "додаткового блага" саме ОСОБА_1, суд погоджується із позицією позивача, що отримана ним сума у розмірі 344133,98 грн. не може вважатися складовою основної суми боргу (кредиту), отриманого позивачем (320 818,98 гривень).
Отже, висновки відповідача про збільшення майнового стану чи приросту активів позивача у тому розмірі, що визначений відповідачем у акті перевірки, є безпідставними.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 р. у справі № К/800/7119/15.
За таких обставин суд дійшов висновку про неправильне застосування відповідачем норм податкового законодавства, що призвело до необгрунтованих висновків, а тому скасовує податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 р. № 0009051702.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати належать до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 05.11.2015р. № 0009051702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 72 993 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 98 коп., в тому числі за основним платежем 58259,18 грн. та за штрафними санкціями 14 734,80 грн.
Стягнути з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 94 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
ка. 8.3.2