01 лютого 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/2056/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Державна фінансова інспекція в Херсонській області (далі-позивач, ДФІ в Херсонській області) звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати військову частину виконати пункти 1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11 вимоги від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473.
01 лютого 2016 року представником позивача подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України виконати пункти 4, 5, 6, 8 ,9 вимоги від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473.
Позов мотивований тим, що за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, складено акт ревізії від 23.04.2015 року №08-17/03. На підставі вказаного акту відповідачу направлена вимога про усунення порушень законодавства від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473. Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем у встановлені строки вказаної вимоги.
Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі в порядку письмового провадження. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до п.2.15 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2015 р. та на підставі направлення на проведення ревізії від 27.01.2015 р. №47, виданого начальником Державної фінансової інспекції в Херсонській області, начальником відділу контролю у сфері органів влади, оборони та місцевого самоврядування Державної фінансової інспекції в Херсонській області Кордюковою Л.В. проведено ревізію окремих напрямків фінансово - господарської діяльності, в тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету у зв'язку з оголошеною мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.09.2013 р. по 31.12.2014 р., в ході якої встановлені порушення вимог законодавства, які зафіксовані в акті ревізії від 23 квітня 2015 року №08-17/03.
У зв'язку з встановленими порушеннями позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473, спірними підпунктами якої відповідача зобов'язано вжити заходи щодо усунення порушень законодавства наступним чином:
- п.1 вимоги - з метою усунення бюджетного правопорушення покриття витрат спеціального фонду кошторису за рахунок коштів загального фонду кошторису, відповідно до вимог ст. 117 Бюджетного кодексу України та Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2011 р. №255, ініціювати перед вищестоящою установою питання щодо зменшення асигнувань ВЧ НОМЕР_1 на поточний рік в сумі 55 327,18 грн.
- п.4 вимоги - стягнути із звільнених військовослужбовців суми зайво виплаченої премії в добровільному порядку, а у разі необхідності стягнути в судовому порядку. Після стягнення зайво виплаченої премії необхідно відкоригувати суми утримані з доходів фізичних осіб та ЄСВ на загальні суми утримані з доходів фізичних осіб та ЄСВ на загальні суми 16 132,51 грн. та 4 867,82 грн. відповідно.
- п.5 вимоги - утримати із грошового забезпечення військовослужбовців кошти, які зайво його отримали (у разі наявності заяв), в разі необхідності стягнути в судовому порядку кошти на загальну суму 53 421,67 грн. та провести відповідні коригування суми ЄСВ 16 154,10 грн. Після стягнення з військовослужбовців зайво отриманий доходів та проведення коригування сум ЄСВ перерахувати кошти до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
- п.6 вимоги - утримати із грошового забезпечення військовослужбовців кошти, які зайво його отримали ( у разі наявності заяв), в разі необхідності стягнути в судовому порядку кошти на загальну суму 52 615,5 грн. та провести відповідні коригування суми ЄСВ 18 257,58 грн. Після стягнення з військовослужбовців зайво отриманих доходів та проведення коригування сум ЄСВ перерахувати кошти до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
- п. 7 вимоги - утримати із заробітної плати бібліотекаря клубу Матвєєвої Ю.О. кошти, які зайво отримано ( у разі наявності заяви), в разі необхідності стягнути в судовому порядку кошти в сумі 1611,83 грн. та провести відповідні коригування суми ЄСВ 789,15 грн. Після стягнення з ОСОБА_1 зайво отриманих доходів та проведення коригування сум ЄСВ перерахувати кошти до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
- п.8 вимоги - стягнути із військовослужбовців суми зайво виплачених коштів на відрядження в добровільному порядку, а у разі необхідності стягнути в судовому порядку кошти в загальній сумі 7 384,57 грн. з подальшим перерахуванням отриманих коштів до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
- п.9 вимоги - стягнути із військовослужбовців суми зайво виплачених коштів на відрядження в добровільному порядку, а у разі необхідності стягнути в судовому порядку кошти в загальній сумі 4 615,08 грн. з подальшим перерахуванням отриманих коштів до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
- п.11 вимоги - з метою відшкодування нестачі товарно - матеріальних цінностей, що надійшли у вигляді благодійної допомоги, стягнути з винних осіб в добровільному порядку, а у разі необхідності, стягнути в судовому порядку кошти на суму 1 305,00 грн. до Державного бюджету України відповідно до вимог чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.5 та п.6 вимоги від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2173, суд зазначає.
В провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №821/2109/15-а за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 р. позов задоволено. Визнано дії Державної фінансової інспекції в Херсонській області у розділі визначення фінансових порушень Військовій частині НОМЕР_1 відповідно до “Вимоги про усунення порушень” від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473, що призвели до фінансових та матеріальних втрат у сумі 161 364,35 грн. - протиправними. Скасовано пункти 1, 5, 6 “Вимоги про усунення порушення” Державної фінансової інспекції в Херсонській області №21-08-14-14/2473 від 22.05.2015р.
Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 р. у справі №821/2109/15-а апеляційну скаргу ДФІ в Херсонській області повернуто апелянту, а матеріали справи повернуто до Херсонського окружного адміністративного суду.
Оскільки пункти 5 та 6 вимоги від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473 скасовані в судовому порядку, то відповідно не є обов'язковими для виконання відповідачем.
Щодо вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виконати пункти 4, 8 та 9, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, Державна фінансова інспекція в Херсонській області пред'явила відповідачу вимогу від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.
Так, в оспорюваних пунктах 4, 8 та 9 цієї вимоги викладені висновки про фінансові порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків).
Отже, названими пунктами зобов'язано відповідача вчинити дії з відшкодування збитків. З цього приводу слід зазначити, що вимога позивача відшкодувати збитки фактично полягає у їх стягненні.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 7, 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; а при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Отже, позивачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для підконтрольної установи.
Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах: від 28 жовтня 2014 року (справа 21-462а14), від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14).
Відповідно до приписів частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Отже, з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що пункти 4, 8 та 9 вимоги ДФІ у Херсонській області від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473, які вказують на виявлені збитки, їх розмір та містять припис про примусове стягнення таких збитків, не є обов'язковими для виконання відповідачем і не створюють для нього юридичних наслідків, що в даному випадку унеможливлює покладення судом на відповідача обов'язку вчинити дії з виконання цих пунктів вимоги.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Усе вищенаведене позбавляє відповідача обов'язку виконати пункти 4, 8, 9 вимоги від 22.05.2015 р. №21-08-14-14/2473.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги ДФІ в Херсонській області необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.
кат. 9.5