м. Миколаїв
28 січня 2016 року Справа № 814/1981/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Титан", вул.Молодіжна,4-А,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55001
доРеєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївскої області, бул. Цвіточний, 9,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002
треті особиКП "Критий ринок м.Южноукраїнськ", вул. Молодіжна,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000
провизнання рішення про державну реєстрацію майнових прав нечинним,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан» (далі- позивач, ТОВ) звернулось з позовом про визнання рішення реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області (далі - відповідач, служба) про державну реєстрацію майнових прав КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» на право постійного користування земельною ділянкою, розташованої по вул. Молодіжна, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., кадастровий номер - 4810800000:10:004:0010, не чинним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перед здійсненням державної реєстрації прав, відповідач зобов'язаний був перевірити подану заяву з доданими до неї документами на відповідність їх чинному законодавству, однак на думку позивача державний реєстратор в порушення вимог діючого законодавства таку перевірку не провів та протиправно зареєстрував право постійного користування земельною ділянкою під розміщення ринку КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» на територію де розміщенні об'єкти приватної власності позивача.
Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення про реєстрацію державний реєстратор діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до норм діючого законодавства України.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими, а дії відповідача правомірними.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
27 листопада 2013 року рішенням Южноукраїнської міської ради №1100 земельна ділянка (кадастровий №4810800000:10:004:0010) загальною площею 0,4616га, розташована в м. Южноукраїнськ по вул. Молодіжній надана в постійне користування під розміщення та обслуговування ринку комунальної форми власності (арк .с. 124-127).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку. Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області віл 28.04.2014р. по справі №486/417/14-а, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014р. - позивачу відмовлено в позові про визнання протиправним та скасуванні рішення Южноукраїнської міськради №1100 від 27.11.13р. (арк.с. 128-132).
29 листопада 2013 року до реєстраційної служби Южноукраїнськогоського управління юстиції від територіальної громади міста Южноукраїнська в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності, що розташована за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, кадастровий номер - 4810800000:10:004:0010, де територіальна громада виступає стороною правочину та відповідно до п. 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чинної на зазначену дату, затвердженого постановою №703 від 22.07.2011 (далі - Порядок) є заінтересованою особою та має право подачі відповідної заяви. Заявником разом із заявою було надано наступні документи: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), форму та вимоги до якої встановлює Мінюст (п.7); документ, Що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав та документ про сплату державного мита за державну реєстрацію права власності № 1 від 29.11.2013 (п. 10); пред'явлено документ, що посвідчує особу заявника та подано його копію, засвідчену в установленому порядку (п. 9, 10); пред'явлено документ, що підтверджує повноваження представника територіальної громади та подано копію, засвідчену в установленому порядку (п.9, 10); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та копія, 'засвідчена в установленому законом порядку (п.ЗЗ); рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Кіпчарською Оленою Анатоліївною було прийнято необхідні документи та заяву встановленої форми, зареєстровано в базі даних заяв та запитів.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права на постійне користування земельною ділянкою КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» по вул. Молодіжна в м. Южноукраїнську (арк .с .8).
Позивач вважає таке рішення прийнятим державним реєстратором в порушення вимог діючого законодавства, без всебічного дослідження обставин та перевірки поданих до заяви документів.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07 2004 №1952-1V (далі - Закон) державний реєстратор речових прав на нерухоме майно здійснює повноваження, зазначені в ст. 9, а також інші, передбачені цим Законом та іншими законами України, основним напрямком яких їх є проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно ч. 4 ст. 9 та ст. 30 Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації та несуть відповідальність за дії чи бездіяльність в сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ст.9 Закону під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями
Згідно п.10 постанови Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 «Про затвердження порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, іпотеку, обтяження та суб'єктів. Таким чином здійснюється перевірка відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. Пошук здійснюється за ідентифікаційними даними фізичної чи юридичної особи (п. 11) та за адресою об'єкта нерухомого майна, проте, якщо реєстрація прав здійснюється щодо земельної ділянки пошук відомостей здійснюється за кадастровим номером земельної ділянки, оскільки поштова адреса в цьому випадку не є головним ідентифікатором земельної ділянки, через те, що за однією адресою можуть бути розташовані декілька різних земельних ділянок, навіть різного цільового призначення та зареєстровані на праві власності за різними особами, що в свою чергу не суперечить чинному законодавству.
Також, згідно наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.12 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та державного реєстру обтяжень рухомого майна» (далі - Реєстри) державний реєстратор є користувачем зазначених реєстрів і здійснює пошук, аналогічно, шляхом формування відомостей, які використовує для встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови.
Стаття 24 Закону містить вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно, а відмова з інших підстав, не зазначених в даній статті, забороняється.
Враховуючи, що заявником документи подано в чіткій відповідності з вимогами законодавства, у відповідача не було жодних підстав для відмови у реєстрації права на постійне користування земельною ділянкою КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» по вул. Молодіжна в м. Южноукраїнську, що виникло на підставі рішення Южноукраїнської міської ради, яке у встановленому діючим законодавством порядку скасовано не було, тобто є чинним.
Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, повністю довів свою позицію суду та надав обґрунтовані письмові пояснення щодо правомірності оскаржуваного рішення про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є.В. Марич