ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2016 р. Справа № 809/4246/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черепія П.М.
при секретарі судового засідання Дубінській І.В.
за участю сторін:
представника позивача: Деренюка М.М., Бойчука В.М., Рудяк Н.Д.,
представника відповідача: Дмитрук Т.В., Шкредко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Комунального підприємства "Електроавтотранс"
до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області
про скасування пунктів 2,4,5 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року,-
23.10.2015 року Комунальне підприємство "Електроавтотранс" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про скасування пунктів 2, 4, 5 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Електроавтотранс" за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року, надіслано вимогу № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року про усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Комунальне підприємство "Електроавтотранс" з пунктами 2, 4, 5 вимоги не погоджується, вважає їх протиправними і просить скасувати.
В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, щодо задоволення адміністративного позову заперечили з підстав наведених в письмовому запереченні, що долучене до матеріалів справи. (Т.2, а.с. 4 - 12).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі, Комунальне підприємство "Електроавтотранс" засноване на базі відокремленої частини комунальної власності, підконтрольне, підзвітне і підпорядковане Івано-Франківській міській раді та входить до сфери управління Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (пункт 1.2. Статуту).
Підприємство здійснює свою діяльність на засадах повної господарської самостійності.
Основним предметом діяльності позивача є надання послуг з перевезення пасажирів електротранспортом та автомобільним транспортом. (Т.1, а.с. 192).
На виконання пункту 1.2.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на І квартал 2015 року та на підставі направлень №№ 30, 31 від 17.01.2015 року, виданих начальником Держфінінспекції в Івано-Франківській області, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері послуг Вітовським О.О. та провідним державним фінансовим інспектором цього ж відділу Белегай Н.В., в період з 20.01.2015 року по 18.03.2015 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Електроавтотранс" за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року, про що 26.03.2015 року складено акт № 06-21/05. (Т.1, а.с. 18 - 54).
В акті ревізії відображено виявлені порушення фінансово-господарської діяльності позивача, а саме:
1) порушення ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, внаслідок внесення недостовірних даних в розрахунки із Департаментом комунального господарства, транспорту та зв'язку виконавчого комітету івано-Франківської міської ради (не виставлення до оплати рахунків за послуги оренди, невідображення дебіторської заборгованості) КП "Електроавтотранс" недоотримано доходів від оренди транспортного засобу в сумі 1 168,55 грн.;
2) порушення ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С) БО 16 "Витрати", затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 року № 318, внаслідок понаднормового списання мастила (на суму 16 719,94 грн.), дизельного палива (на суму 3 632,44 грн.) та кисню (на суму 1 505,55 грн.) на проведення ремонту та технічного обслуговування тролейбусів безпідставно завищено витрати на загальну суму 21 857,93 грн.
3) порушення Кодексу законів про працю України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року, ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" безпідставно нараховано та виплачено надбавки за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, відпускних, індексації, єдиного соціального внеску за 2013 рік на - 14 612,29 грн., за 2014 рік - 23 699,81 грн. та січень 2015 року на - 210,17 грн.;
4) порушення наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43 "Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", внаслідок понаднормового списання пального підприємством (бензину А-95) на загальну суму 35 968,77 грн., завищено собівартість, що є порушенням вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
5) порушення вимог постанови КМУ від 29.11.2006 року № 1673 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" підприємством проведено зайві витрати власних обігових коштів в сумі 80 351,00 грн. спрямованих як безповоротна фінансова допомога на здійснення статутної діяльності первинній профспілковій організації КП "Електроавтотранс";
6) порушення вимог П(С) БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237, пункту 1 статті 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 завищено дебіторську заборгованість перед фірмою "ELERPRO" s.r.o. на 1 270,83 грн.
Не погодившись з висновками акту ревізії, позивачем подано відповідачу письмове заперечення, за результатами розгляду якого Державною Фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області сформовано письмові висновки, затверджені 24.04.2015 року першим заступником начальника Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, в яких частково задоволено заяву позивача. (Т.1, а.с.55 - 63).
Разом з тим, відповідач на адресу позивача направив вимогу № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства", з якою позивач не погоджується. (Т.1, а.с. 64 - 66).
Пунктом 2 вказаної вимоги зобов'язано позивача стягнути з осіб, винних в понаднормативному списанні мастила, дизельного палива та кисню кошти в сумі 21 857,93 грн.
Пунктом 4 зобов'язано позивача стягнути з винних осіб кошти в сумі 35 968,77 грн. (понаднормове списання пального (бензину А-95).
Пунктом 5 вказаної вимоги зобов'язано позивача стягнути з первинної профспілкової організації КП "Електроавтотранс" кошти в сумі 80 351,00 грн.
Відповідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 499/2011 від 23.04.2011 року (надалі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, в містах Києві та Севастополі.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII (надалі - Закон).
Згідно статті 2 Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Відповідно підпункту 4 пункту 4 Положення, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У відповідності пункту 7 статті 10 Закону, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання Вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині, вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
За таких обставин, суд робить висновок про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Щодо правомірності оскарженого пункту 2 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Про усунення порушень законодавства" суд зазначає наступне.
Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 12-3800 від 08.04.2011 року, розробка норм витрат матеріалів і запасних частин входить до повноважень підприємств, оскільки витрати матеріалів запасних частин та агрегатів на ремонт рухомого складу залежить від ремонтної бази підприємства, наявного обладнання, впроваджених технологічних процесів. (Т.1, а.с. 186).
Понаднормовий розхід мастил на тролейбуси пояснюється в першу чергу їх фізичним зносом та терміном експлуатації. Середній вік тролейбусів становить 25 років.
Всі незаплановані ремонтні роботи тролейбусів здійснюється по першому технічному обслуговуванню (ТО-1), то відповідно розхід мастил по другому технічному обслуговуванню (ТО-2) на багато менший від визначеної норми.
Держфінінспекцією під час проведення ревізії було взято до уваги не всі тролейбуси, а тільки ті, на яких розхід мастил більший, чим передбачено нормою і тільки при проведенні першого технічного обслуговування (ТО-1).
Слід зазначити, що відповідачем в розрахунок розходу мастил взагалі не включено тролейбуси №№ 129, 141, 147, 150, 153, 157, 176, 177, 178, 179 більш новішого віку, де мастил було списано менше норми, тобто де є економія.
На цих тролейбусах за 2013 рік списано 73,3 л. мастил менше норми на суму 1 244,50 грн., за 2014 рік - на 143,8 л. менше на суму 3 531,5 грн. Разом на суму - 4 776 грн.
Норми розходу кисню передбачено Методикою та розроблено тільки при проведенні другого технічного обслуговування (ТО-2), середнього ремонту (СР) та капітального ремонту (КР).
У 2014 році було виконано три капітальні ремонти тролейбусів №№ 148, 157, 172.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у 2013-2014 роках проводились ремонтні роботи на тролейбусах, а саме: по заміні кронштейнів (зрізання, зварці нових), різання, зварка рами, реактивних тяг тролейбуса, підгонці та інших робіт, які потребують зрізання та зварювання металу, які жодними нормами не передбачено, що підтверджується службовими записками. (Т.1, а.с. 85 - 90).
Крім того, кисень використовується в повсякденній роботі для нагріву гайок і болтів (у разі проведення будь-яких ремонтних робіт), з метою запобігання їх пошкодження, які за своїм терміном експлуатації неможливо відкрутити, для пропалу пневнопроводів, різки металу та інших робіт, що також ніякими нормами не передбачено.
Списання кисню підтверджується актами на списання матеріальних цінностей. (Т.1, а.с. 121 - 143).
Що стосується понаднормованого списання дизельного палива представник позивача пояснив, що при незапланованих ремонтних роботах використовується дизельне паливо в основному для промивки гідросистем, перед заливанням нового мастила.
Держфінінспекцією під час проведення ревізії такий розхід дизельного палива не враховано, як і не враховано розхід дизпалива, який використовується у зимовий період, а саме: внаслідок примерзання повітропроводів, кранів рівня підлоги, кранів спуску конденсату необхідно здійснити їх розігрів, що не передбачено нормою розходу дизпалива.
Крім того, дизельне паливо також використовується для відмивання колісних дисків від мазуту та плям, для промивання мостів та інших деталей та агрегатів.
В судовому засіданні встановлено, що подані Держфінінспекції акти щодо незапланованого використання дизпалива на загальну кількість 220 л. до уваги прийняті не були.
Списання дизельного палива підтверджується актами на списання матеріальних цінностей. (Т.1, а.с. 121 - 143).
Аналізуючи пункт 4 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства" суд виходить з такого.
Як встановлено судом, списання пального (бензину А-95) КП "Електроавтотранс" проводилось на підставі норм витрат палива для автомобільного транспорту та спеціальних агрегатів, затверджених в січні 2012 року та в квітні 2013 року головним інженером підприємства Бойчуком В.М.
При визначенні норми витрат палива на легковий автомобіль Opel Astra врахована базова лінійна норма у кількості 9,6 л., що не відповідає Наказу Міністерства інфраструктури України № 36 від 24.01.2012 року "Про затвердження змін до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", яким передбачена базова норма для легкового автомобіля Opel Astra з відповідними технічними характеристиками у розмірі 7,2 л. (Т.2, а.с. 19 - 20).
Однак, відповідно до пункту 3.1.4 та пункту 3.1.10 Наказу Міністерства інфраструктури України № 36 від 24.01.2012 року "Про затвердження змін до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", норми витрат палива підвищуються у таких випадках:
1) робота в міських умовах: в межах міст, а також поселеннях міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) - до 5 %; в межах міст, зокрема, Івано-Франківськ - до 10 %;
2) для автомобілів, що експлуатуються: більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км - до 3 %; більше 8 років або із загальним пробігом понад 150 тис. км - до 5 %; більше 11 років або із загальним пробігом понад 250 тис. км - до 7 %; більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км - до 9 %.
В судовому засіданні представник позивача визнав норму витрат палива на автомобіль Opel Astra 8,5 л/100 км з врахуванням 2004 року випуску автомобіля з пробігом 463670 км, що експлуатувався по м. Івано-Франківську і визнає понадмірне списання палива на суму 17 778,15 грн. і суд з цим погоджується.
Таким чином, пункт 4 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року підлягає скасуванню, залишивши стягнення в сумі 17 778,15 грн.
Стосовно правомірності оскарженого пункту 5 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення порушень законодавства" про стягнення з первинної профспілкової організації КП "Електроавтотранс" кошти в сумі 80 351,00 грн. суд зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що між адміністрацією та колективом працівників КП "Електроавтотранс" укладено колективний договір на 2012-2015 роки, який 10.07.2012 року зареєстрований у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради за № ОП-67. (Т1, а.с. 188 - 190).
У відповідності до пункту 5.1.3 вказаного колективного договору, адміністрація зобов'язується за наявності коштів відраховувати профспілковій організації на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу кошти в розмірі до 0,3% від фонду оплати праці, а також надавати безповоротну фінансову допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що протягом 2013 - 2014 років КП "Електроавтотранс" за рахунок власних коштів надало безповоротну фінансову допомогу своїй профспілковій організації для забезпечення їх соціальних гарантій, а саме: на оздоровлення та відпочинок дітей працівників в літній період; на покращення умов праці працівників в літній та зимовий період; на придбання військової амуніції для добровольця-бійця АТО працівника КП "Електроавтотранс". Крім того, допомога була надана для організації культурно-мистецьких послуг за участю колективів Івано-Франківської обласної філармонії; організації робіт по художньому оформленню сцени в приміщенні обласної філармонії для проведення урочистого зібрання концерту-привітання в честь 30-річчя КП "Електроавтотранс"; музичного забезпечення відпочинку ветеранівпідприємтсва з нагоди 30-річчя; створення документального відеофільму про історію Івано-Франківського КП "Електроавтотранс". Всі витрачені кошти на ці потреби, відображені у актах, договорах та накладних на їх придбання, які долучені до матеріаліву справи. Т.1, а.с. 201 - 232).
Окрім цього, за вказані кошти для працівника, який призваний в зону АТО придбавалися спорядження.
Таким чином, суд зазначає, що відрахування позивачем коштів безповоротної фінансової допомоги своїй первинній профспілковій організації передбачено колективним договором і не є порушенням фінансової дисципліни, оскільки перераховані кошти - це власні, зароблені КП "Електроавтотранс" від надання та виконання різних послуг та робіт, тому пункт 5 вимоги № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
До позовної заяви додано платіжні доручення № 1087 від 20.10.2015 року та № 1151 від 03.11.2015 року про сплату судового збору в загальній сумі 1 800 грн. (Т.1, а.с. 3, 4).
Відповідно до задоволених вимог, слід стягнути з Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 378 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення вимог законодавства".
Скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення вимог законодавства", залишивши стягнення в сумі 17 778,15 грн.
Скасувати пункт 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 09-06-14-14/2796 від 29.04.2015 року "Щодо усунення вимог законодавства".
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до задоволених вимог стягнути з Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства "Електроавтотранс" (код ЄДРПОУ 00432426) сплачений судовий збір в розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Черепій П.М.
Постанова складена в повному обсязі 27.01.2016 року.