16 листопада 2015 р. Справа № 804/14142/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Дерев'янко К.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, в якому просить: визнати незаконними дії особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957) щодо складення вимоги № Ф 434-17 від 20.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень; скасувати державну реєстрацію особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957), як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957).
В обґрунтування позову зазначено наступне. Позивачем від Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-434-17 від 20.02.2015, відповідно до якої, позивачу необхідно сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 694,96 грн. Позивач вказав, що вказані кошти є його приватною власністю, а з Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області він не має будь-яких правовідносин та не має ніяких зобов'язань, що виникають відповідно до законодавства України, а також договорів, угод чи інших правочинів. Крім того, позивач наголосив, що відповідач-1 діє на підставі Положення про Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яке затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України № 46 від 17.04.2013 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області», який в свою чергу підлягає обов'язковій державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України, та всупереч нормам діючого законодавства не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Таким чином, державна реєстрація особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» проведена з істотним порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що є безумовною підставою для її скасування.
Позивач в судове засідання не з'явився, в резолютивній частині позову заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, надав заперечення до позову та просив відмовити в його задоволенні повністю, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та його повноважного представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стосовно позовної вимоги про визнання незаконними дій особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957) щодо складення вимоги № Ф-434-17 від 20.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач знаходиться на податковому обліку у П'ятихатському відділенні Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок).
Встановлено, що у позивача станом на 20.02.2015 утворився борг по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 3 694,96 грн.
11.08.2013 року набрали чинність Закони України від 04.07.2013 №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», відповідно до вказаних нормативно-правових актів функцію з адміністрування єдиного соціального внеску покладено на Міндоходів України.
Організаційні та правові засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
П'ятихатським відділенням Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було сформовано та направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 20.02.2015 № Ф-434-17.
Категорично не погоджуючись з вищевказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 20.02.2015 № Ф-434-17, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача-1 по складанню вказаної вимоги, та про скасування державної реєстрації відповідача-1.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, зокрема до них віднесено: здійснювати адміністрування податків, зборів, платежів; контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, здійснювати погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Факт наявності боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 694,96 грн. позивачем не заперечується.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Таким чином, оскільки саме на органи Міндоходів України покладено функцію по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контролю за повнотою та своєчасністю його нарахування та сплати, суд прийшов до висновку, що при складенні податкової вимоги від 20.02.2015 № Ф-434-17 відповідач-1 діяв в межах повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога про визнання незаконними дій особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957) щодо складення вимоги № Ф-434-17 у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень,є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо скасування державної реєстрації особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957) як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957), суд зазначає наступне.
Позивач вказує на те, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» підлягає обов'язковій реєстрації органами Міністерства юстиції України.
Суд не погоджується з такою думкою позивача, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» було затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.
20.03.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», відповідно до якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів України, зокрема і Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» було установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
Статтею 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). Територіальні органи міністерства діють на підставі положень, що затверджуються міністром. Типове положення про територіальні органи міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.
Відповідно до частини 6 вказаної статті Закону структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр.
Статтею 21 вищевказаного Закону передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів центрального органу виконавчої влади на розгляд міністрові вносить керівник центрального органу виконавчої влади. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах у порядку, визначеному законодавством. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.
Відповідно до пункту 11 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, керівник територіального органу: затверджує положення про структурні підрозділи відповідного територіального органу і посадові інструкції працівників.
Пунктом 13 означеного Положення визначено, що територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до типового положення міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади.
Крім того, відповідно до п.«д» п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
Безпосередньо в самому наказі Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» зазначено, що він приймається на виконання постанов Кабінету Міністрів України: від 25.05.2011 № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади» та від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», Указу Президента України «Про Міністерство доходів і зборів України» від 18.03.2013 №141/2013.
Наказом Міністерства юстиції України «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» від 12.04.2005 № 34/5 затверджено Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (далі - Порядок).
У п. 1.4. цього Порядку міститься визначення ряду документів, так наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Розділом III вказаного документа визначається порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію. Так, п. 3.1 Порядку встановлено, що державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
Згідно п 3.4 зазначеного Порядку на державну реєстрацію не подаються акти, зокрема, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.
Враховуючи вищенаведене та те, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» за своєю суттю є документом організаційно-розпорядчого характеру, який спрямований на організацію виконання рішень вищестоящих органів: Президента України, Кабінету Міністрів України і власних рішень Міністерства доходів і зборів України, та з огляду на відсутність у вказаному документі нових правових норм, суд дійшов висновку про те, що необхідність здійснення державної реєстрації вказаного Наказу в Міністерстві юстиції України відсутня.
Що стосується наявності порушень вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» при проведенні державної реєстрації, які на думку позивача, мали місце у зв'язку з відсутністю відмітки про реєстрацію Положення про Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.
Територіальний орган Міністерства доходів і зборів - Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, утворена як особа публічного права згідно з додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною собою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.
Таким чином, на виконання покладених вищевказаним Законом функцій, та в межах своїх повноважень, державним реєстратором Верхньодніпровської райдержадміністрації було правомірно, в межах правового поля, проведено державну реєстрацію юридичної особи - Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Окрім того, судом встановлено, що згідно із записом №12021120005000820 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області припинено 29.09.2015 року.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування державної реєстрації особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957), як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 38092957), є необґрунтованою, не підтверджена відповідними доказами, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська