1 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Сеніна Ю.Л.,Гуменюка В.І.,Романюка Я.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 5 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом,
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою про перегляд судових рішень на підставі пункту 1 статті 355 ЦПК України.
У заяві ОСОБА_4 зазначає, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 3 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, постановлено усунути її від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Запоріжжі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2015 року вищезазначене рішення апеляційного суду залишено без змін.
ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу касаційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема частини п'ятої статті 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_4 наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 9 вересня 2009 року, 5 листопада 2014 року, 21 січня, 15, 29 квітня,
14, 30 вересня, 19 жовтня, 25 листопада 2015 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що спадкодавець була тяжко хворою, тобто перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги, а відповідачка усвідомлювала вказаний обов'язок та мала можливість його виконати, але не вчинила необхідних дій, що свідчить про її умисну бездіяльність, спрямовану на ухилення від обов'язку надати допомогу спадкодавцю.
У наданих для порівняння ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зроблено такі висновки:
- в ухвалах від 9 вересня 2009 року, 15 квітня 2015 року суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, керувався тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано фактичні обставини справи і допущено порушення норм матеріального і процесуального права;
- в ухвалах від 5 листопада 2014 року, 21 січня, 29 квітня, 25 листопада 2015 року суд дійшов висновку про те, що позивачка не надала доказів на підтвердження перебування спадкодавця у безпорадному стані, у зв'язку з чим останній не міг самостійно забезпечити умови свого життя та потребував матеріальної допомоги, стороннього догляду та піклування;
- в ухвалах від 15 квітня, 14, 30 вересня, 19 жовтня 2015 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено наявність безпорадного стану спадкодавця, його потреби в отриманні допомоги саме від відповідача, за можливості надання позивачем такої допомоги та ухилення відповідача від надання допомоги;
Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням, яке просить переглянути ОСОБА_4, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 листопада 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Л. Сенін
В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк