22 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення коштів,
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 8 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 липня 2015 року, позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») на користь ОСОБА_4 15 млн 583 тис. 877 грн 82 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 8 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 30 липня 2015 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ТОВ «Аверс-Сіті» порушує питання про скасування судових рішень у справі та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з передбачених пунктами 1 та 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстав - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ТОВ «Аверс-Сіті» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року, 3 червня та 5 листопада 2015 року, на постанови Вищого господарського суду України від 27 травня 2009 року та 18 серпня 2010 року, ухвалу Верховного Суду України від 5 жовтня 2011 року та постанову Верховного Суду України від 7 листопада 2012 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
У справі про перегляд якої подано заяву, задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач ТОВ «Аверс Сіті» не виконало належним чином обов'язку з укладання основних договорів купівлі-продажу у визначений попередніми договорами строк, а вимоги ОСОБА_4 випливають з нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги та з умов вказаних вище попередніх договорів і дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь позивача 15 583 877 грн 82 коп.
Разом з тим в наданих як приклади неоднакового застосування норм матеріального права судових рішеннях, зокрема в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року судом розглянуто справу про звернення стягнення на предмет іпотеки; від 3 червня 2015 року - про визнання договорів поруки та іпотеки припиненими і зобов'язання вчинити певні дії; від 5 листопада 2015 року - про виселення та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом про визнання договору іпотеки припиненим; в ухвалі Верховного Суду України 5 жовтня 2011 року - про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; в постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2012 року розглянуто спір про стягнення заборгованості за кредитним договором; в постановах Вищого господарського суду України від 27 травня 2009 року - про визнання припиненим договору оренди та усунення перешкод у користуванні власністю; від 18 серпня 2010 року - про стягнення заборгованості з поручителя внаслідок неналежного виконання боржником кредитного договору.
Отже, у справі про перегляд якої подано заяву та у справах, судові рішення в яких надані заявником для порівняння, наявні різні предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За викладених обставин вважати заяву ТОВ «Аверс-Сіті» обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення коштів до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: Н.П. Лященко
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема