АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
29 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Гопкала В.В., особи, яку звільнено від адміністративної відповідальності - ОСОБА_4, захисника ОСОБА_4 - адвоката ІваненкаК.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу адвоката Гопкала В.В., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 05.11.2015, -
Цією постановою ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови суду першої інстанції, та як вбачається з протоколу адміністративного правопорушення серії АП1 №958704, ОСОБА_4 11.08.2015 приблизно о 09 год. 25 хв., керуючи автомобілем «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1, по просп. Григоренка в м. Києві, при перестроюванні не переконався, що це буде безпечним, в результаті чого допустив зіткнення з мотоциклом «Ямаха», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, від адвоката Гопкала В.В., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_2, надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 05.11.2015 та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ГопкалоВ.В. посилається на те, що винесена постанова суду є незаконно та необґрунтованою, прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи і що стало наслідком необгрунтованого та незаконного звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі з реабілітуючи підстав. Тим самим, були порушені права ОСОБА_2 як потерпілого.
Зокрема, як зазначає представник потерпілого, при винесенні постанови про звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд не дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, так як за основу взяв пояснення ОСОБА_4 щодо обставин ДТП і безпідставно та необгрунтовано відхилив пояснення ОСОБА_2 та зовсім не врахував наявність свідків даної пригоди.Обґрунтовуючи відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення суд, без проведення авто технічного та транспортно-трасологічного дослідження зробив висновок, який потребує спеціальних знань в галузі авто техніки та транспортної трасології щодо того, що мотоцикліст ОСОБА_2 рухався не по крайній лівій смузі руху, а лише закінчував маневр виїзду на сам проспект Григоренка, де сталося зіткнення. До того ж по фотознімках суд зробив висновок про характер руху ОСОБА_2 до місця зіткнення, вказавши, що траєкторія його руху була дугоподібна, а характер пошкоджень на автомобілі ОСОБА_4 свідчить про те, що він не створював будь-яких перешкод для руху водію ОСОБА_2 Суд дійшов до хибного висновку, що зіткнення мотоцикла під керуванням ОСОБА_2 відбулося по центру задньої частини автомобіля «Шевроле» під керуванням ОСОБА_4, а тому це вказує на паралельність, в попутному напрямку рух обох транспортних засобів, що виключає за своєю природою порушення ОСОБА_4 положень п. 10.1 ПДР.
В той же час, судом не взято до уваги, а також проігноровано ряд об'єктивних фактів, які ставлять під сумнів зроблені судом висновки та припущення. Судом не взято до уваги механічні пошкодження на мотоциклі, яким керував ОСОБА_2 і які також зафіксовані на фотознімках. Ці пошкодження сконцентровані на лівій боковій частині мотоцикла і мають вигляд повздовжніх трас на елементах пластику та агрегатів мотоцикла, що свідчить про повздовжній, а не перехресний характер зіткнення транспортних засобів. Про повздовжній характер зіткнення також свідчить відсутність будь-яких пошкоджень на передній частині мотоцикла (відсутня деформація переднього колеса, передньої вилки, тощо).Зазначені механічні пошкодження транспортних засобів, як автомобіля «Шевроле», яким керував ОСОБА_4, так і мотоцикла «Ямаха», яким керував ОСОБА_2, відповідають поясненню ОСОБА_2 та очевидців ДТП. Крім того, саме про маневр лівого розвороту свідчить положення автомобіля «Шевроле» на місці події після зіткнення − перпендикулярно до осьової лінії розмітки і передня частина автомобіля повернута у зустрічному напрямку.
Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення і без належного дослідження доказів зробив висновок про те, що дана ДТП сталася внаслідок порушення п. 13.1 ПДР потерпілим ОСОБА_2 При цьому, суд в постанові не зазначив в чому саме полягає порушення вимог ПДР ОСОБА_2, так як судом не було встановлено якою була фактична дистанція у ОСОБА_2 та яка дистанція мала би бути безпечною.
Викладені обставини, а також зібрані матеріали свідчать про те, що водієм автомобіля «Шевроле» ОСОБА_4 було допущено порушення п. 10.1 ПДР, що полягає у тому, що він перед зміною напрямку руху або при перестроюванні не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху. Тому суд надав неправильну оцінку зібраним у справі доказам та прийняв незаконне рішення про звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката Гопкала В.В. та потерпілого ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку особи, яку звільнено від адміністративної відповідальності - ОСОБА_4 та його захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника потерпілого, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В пункті 24 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, Пленум ВСУ звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників, зазначивши, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Проте цих вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 дотримано не було, внаслідок чого він прийшов до неправильного висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Першочергово судом апеляційної інстанції встановлено, що наданий в залі судового засідання висновок транспортно-трасологічного дослідження дорожньо-транспортної події від 11.08.2015 є належним та допустимим доказом по даній справі, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП, джерелами доказів в справах про адміністративні правопорушення окрім іншого є також і висновок експерта. Згідно ст.7 ЗУ «Про судову експертизу» , судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Ст.10 вищевказаного закону визначає, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Таким чином, твердження захисника ОСОБА_4 − адвоката ІваненкаК.О. щодо неналежності такого доказу як висновок транспортно-трасологічного дослідження по даній справі спростовується судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як вірно зазначив в своїй постанові суд першої інстанції та підтверджується схемою ДТП, водій мотоцикла вже рухався в лівій смузі руху, в той час коли водій автомобіля «Шевроле» почав здійснювати маневр перестроювання з середньої в ліву смугу, що також підтверджується поясненнями водія автомобіля «Шевроле». Зі слів обох водіїв, місцем зіткнення є саме ліва смуга дороги, що також зафіксовано на схемі ДТП (а.с. 3). Тобто, відповідно до пояснень учасників, наданих в залі судового засідання суду апеляційної інстанції, мотоцикл вже знаходився в лівій смузі, куди згодом перестроївся автомобіль «Шевроле». Втім, здійснюючи маневр перестроювання з однієї смуги в іншу, водій автомобіля «Шевроле» не впевнився, що це зробити безпечно і як наслідок своїми діями створив перешкоду для руху інших учасників, що виявилось у зіткненні з мотоциклом під керуванням ОСОБА_2, що також підтверджується висновком транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження ДТП від 11.08.2015, який міститься в матеріалах справи.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази не свідчать про те, що характер пошкоджень на автомобілі ОСОБА_4 вказує про відсутність будь-яких перешкод для руху водію ОСОБА_2 А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про паралельність в попутному напрямку руху обох транспортних засобів. Це підтверджуються даними схеми ДТП (а.с. 3), поясненнями учасників ДТП та висновком транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження.
Крім того, заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що про маневр лівого розвороту свідчить положення автомобіля «Шевроле» на місці події після зіткнення − перпендикулярно до осьової лінії розмітки і передня частина автомобіля повернута у зустрічному напрямку. Це свідчить про те, що водій мотоцикла застосував екстрене гальмування і вивернув кермо вправо задля уникнення зіткнення, що підтверджується також і поясненнями свідка, допитаного в суді апеляційної інстанції, що в свою чергу виключає можливість паралельного попутного руху обох транспортних засобів як на те вказав суд першої інстанції.
Що стосується доводів представника потерпілого - адвоката Гопкала В.В. в частині висновку суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України через недотримання безпечної дистанції, який зазначено в мотивувальній частині постанови, та тим самим виходу судом за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справах про адміністративне правопорушення у суді здійснюється лише на підставі протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Наявність такої ознаки адміністративного правопорушення (проступка) як вина у діях ОСОБА_2 встановлена постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05.11.2015 (справа № 753/17823/15-п, провадження № 3/753/4486/15), а тому посилання в оскаржуваній постанові судом першої інстанції на порушення потерпілим п. 13.1 ПДР є зайвим та передчасним.
З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи містять докази порушення ОСОБА_4 10.1. ПДР, постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 05.11.2015 підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, якою ОСОБА_4 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження за витіком строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Гопкала В.В. на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від05.11.2015 задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від05.11.2015, якою ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а провадження про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, − скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження за витіком строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копія повного рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
Суддя Р.М.Ігнатов
Справа № 33/796/1372/2015
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Колесник О.М.