Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"28" січня 2016 р. Справа № 911/4032/15
Суддя господарського суду Київської області Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-ІВ” про відстрочку виконання рішення у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-ІВ”
про стягнення 267033087,88 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довір. № 03/2/201 від 20.03.2015 р.
від відповідача: ОСОБА_3, довір. № 10/03 від 10.03.2015 р.
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2015 р. у справі № 911/4032/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-ІВ” про стягнення 267033087,88 грн. задоволено повністю.
На виконання вказаного рішення господарського суду Київської області, яке набрало законної сили, 07.12.2015 р. було видано відповідні накази.
До господарського суду Київської області 16.01.2016 р. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-ІВ” № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 911/4032/15, мотивована неможливістю виконати рішення господарського суду Київської області. При цьому заявник посилається на те, що товариство знаходиться в скрутному становищі, на підприємстві відсутні кошти та майно для виконання вказаного рішення господарського суду в повному об'ємі. При примусовому виконанні рішення над товариством нависне загроза банкрутства, оскільки в останнього відсутні кошти на банківських рахунках і майно, на яке можливо було б звернути стягнення. Натомість, товариство прогнозує, що при належній організації бізнес-процесу воно зможе протягом декількох виробничих років відновити та наростити темп виробництва для отримання прибутку, достатнього для погашення заборгованості в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 04.11.2015 р. у справі № 911/4032/15 до 15.01.2019 р.
Згідно з приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У зв'язку із закінченням строку повноважень судді Зайця Д.Г., на підставі проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/4032/15 передано до провадження судді господарського суду Київської області Бабкіній В.М. для розгляду заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2016 р. розгляд заяви ТОВ “Агро-ІВ” № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 911/4032/15 було призначено на 28.01.2016 р.
28.01.2016 р. до господарського суду Київської області ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1” було подано пояснення № 11/1-3873 від 28.01.2016 р., відповідно до яких позивач просить суд у задоволенні заяви ТОВ «Агро-ІВ» про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 911/4032/15 від 04.11.2015 р. за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» про стягнення з ТОВ «Агро-ІВ» заборгованості в розмірі 267033807,88 грн. відмовити з огляду на наступне.
20.11.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_1” до категорії неплатоспроможних» було прийнято рішення № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товариству “Всеукраїнський ОСОБА_1». По закінченні строку дії тимчасової адміністрації, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.03.2015 р. № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на один рік, а саме - з 20.03.2015 р. до 19.03.2016 р.
Статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Беручи до уваги, що на даний час відповідно до рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється процедура ліквідації ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1”, спрямована, в першу чергу, на задоволення вимог держави в особі Національного банку України та Фонду, інших кредиторів банку, несвоєчасне повернення боржником грошових коштів завдасть збитків не тільки ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1”, а й державі в цілому.
З метою своєчасного виконання рішення господарського суду Київської області та стягнення коштів з боржника, які в подальшому будуть направлені на повернення коштів вкладникам та недопущення порушення їх прав, як кредиторів ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1”, останнє просило суд у задоволенні заяви відповідача відмовити.
У судовому засіданні 28.01.2016 р. представник позивача заперечував проти відстрочення рішення у даній справі з підстав, викладених у поясненнях; представник відповідача (заявника) у судовому засіданні просив суд задовольнити заяву ТОВ “Агро-ІВ” № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення суду у даній справі № 911/4032/15 до 15.01.2019 р.
Як зазначено в ч. 1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як слідує з поданої ТОВ “Агро-ІВ” заяви № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, заявником належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України не доведено передбаченої ст. 121 ГПК України наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, суд врахував інтереси обох сторін, їх майновий стан, а також те, що в Публічному акціонерному товаристві “Всеукраїнський ОСОБА_1» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. У свою чергу, відповідачем не було надано жодних доказів важкого фінансового становища ТОВ “Агро-ІВ”.
З урахуванням викладеного вище, дослідивши доводи заявника та заперечення позивача, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви ТОВ “Агро-ІВ” № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення суду від 04.11.2015 р. у даній справі до15.01.2019 р.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-ІВ” № 1-ЮР/ЦРУ від 14.01.2016 р. (вх. № 823/16 від 16.01.2016 р.) про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 04.11.2015 р. у справі № 911/4032/15 залишити без задоволення.
Суддя В.М. Бабкіна