ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
01.02.2016Справа № 910/1337/16
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" Паламарчука Віталія Віталійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ФІНАНС"
про зобов'язання вчинити дії
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 04-08/380 від 27.01.2016 (вх. № 1337/16 від 29.01.2016) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПУ України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в розмірі 1430136,99 грн., які є різницею між сумою процентів за ставкою при поверненні вкладу в кінці строку депозиту відповідно до Договору про депозитний вклад "Сандартний" № DU1222/2014-1 від 16.05.2014 (далі - Депозитний договір) та сумою процентів за ставкою при достроковому розірванні Депозитного договору з урахуванням укладеного до нього Договору про внесення змін від 30.04.2015, який, як зазначає позивач, є нікчемним.
Натомість, звертаючись з відповідними позовними вимогами та стверджуючи про "розірвання та повернення Депозиту", а також про те, що "Відповідач ... отримав від Банку необгрунтовану виплату грошових коштів у розмірі 1430136,99 грн.", позивач не вказав на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження повернення Банком відповідачу депозиту (10000000,00 грн.) та сплату останньому процентів за ставкою при поверненні вкладу в кінці строку Депозитного договору. При цьому сума процентів за ставкою при поверненні вкладу в кінці строку Депозитного договору фактично у позовній заяві навіть не зазначається, а її вказання позивачем у "Розрахунку процентів по Договору № DU1222/2014-1 ..." (додаток № 7 до позовної заяви) в розмірі 1620 821,92 грн. як "фактично сплачені кошти (грн.)"також не підтверджується посиланням на жодні докази (відповідні банківські виписки, тощо).
Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду про повернення грошових коштів як таких, що одержані відповідачем без достатніх правових підстав за рахунок позивача, останній у позовній заяві не зазначає доказів, які б підверджували одержання відповідачем таких коштів.
Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
За таких обставин, у позовній заяві № 04-08/380 від 27.01.2016 не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суд також зазначає, що відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі. Втім, оскільки позовна заява № 04-08/380 від 27.01.2016 і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду, провадження у справі не порушено, то відсутні правові підстави для розгляду судом поданої позивачем заяви про забезпечення позову № 04-08/379 від 27.01.2016, яка також повертається позивачеві разом з доданими до неї документами.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега