ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.01.2016Справа №910/29507/15
За позовом Приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА"
до Приватного акціонерне товариство "Український страховий дім"
про стягнення 6 430,86 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники: не з'явились
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 5 430,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього вникло право зворотної вимоги до Приватного акціонерне товариство «Український страховий дім».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/29507/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2015р. відкладено розгляд даної справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою представників сторін.
У дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась сторонам на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу сторін.
Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача та відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 18.01.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
28.04.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» та Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0648689/0530/12, за умовами якого застраховано майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_1.
Термін дії договору встановлено з 29.04.2012 р. до 28.04.2013 р.
17.09.2012 р. у м. Донецьк по вул. Красноармійське шосе-Стратонавтів відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, що належить Приватному акціонерному товариству «АПК-ІНВЕСТ», під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_3.
У відповідності до постанови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 11.10.2012р., водія «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
Крім того, в матеріалах даної справи міститься заява № 0501/06/5130/S від 20.09.2012р. ОСОБА_4 про факт настання події, що має ознаки страхового випадку.
Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКРА Експерт» № 101/10/12 від 01.10.2012р. вартість збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, складає 6 728,96 грн.
У відповідності до рахунку-фактури № СФ-0003984 від 29.09.2012р. складеного Приватним акціонерним товариством «ТЕХНОЦЕНТР», вартість ремонту транспортного засобу «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, складає 6 741, 01 грн.
Страховим актом № 0501/06/5130/S від 29.12.2012 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» визначено суму страхового відшкодування за договором № АМ/032210 від 19.05.2012 р. у розмірі 5 307,36 грн.
Крім того, позивачем додано до матеріалів позовної заяви страховий акт № 0501/06/5130/S від 02.04.2013р., з метою доплати страхового відшкодування на суму 1 123,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №0004773 від 29.01.2013 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» перераховано страхове відшкодування у розмірі 5 307,36 грн. на користь філії Акціонерного товариства «Укрсімбанк», який є вигодонабувачем за договором № 06/0648689/0530/12 від 28.04.2012р.
Цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3, застрахована Приватним акціонерним товариством «Український страховий дім» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ0046372.
Полісом № АВ0046372 ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну встановлено у розмірі 50 000, 00 грн. та франшиза - 1 000,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3 застрахована Приватним акціонерним товариством «Український страховий дім», позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Положеннями ст. 354 Господарського кодексу України а договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, у водія автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3, виник обов'язок відшкодувати власнику пошкодженого автомобіля витрати, пов'язані з ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику автомобіля «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, у розмірі 5 307,36 грн. на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0648689/0530/12 від 28.04.2012р.
Крім того, позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» з метою доплати страхового відшкодування складено додатково страховий акт по справі № 0501/06/5130/S від 02.04.2013р. на суму 1 123,50 грн. та було здійснено доплату суми страхового відшкодування на користь страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням.
Однак, документально підтверджених відомостей (платіжних доручень, тощо) щодо доплати суми страхового відшкодування у розмірі 1 123,50 грн. на підставі страхового акту № 0501/06/5130/S від 02.04.2013р. матеріали справи не містять.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику застрахованого автомобіля «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до водія автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3.
При цьому, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Субару Форестер», державний номер НОМЕР_3 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Український страховий дім» за полісом № АВ0046372.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1197 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Тобто, відшкодування шкоди в порядку регресу здійснюється саме в межах фактично понесених витрат, що підтверджено документально.
Документально підтверджених відомостей щодо доплати суми страхового відшкодування у розмірі 1 123,50 грн. позивачем не надано.
Так, у даній справі підтверджується понесення позивачем витрат, пов'язаних з ремонтом застрахованого автомобіля «Renault Clio symbol», державний номер НОМЕР_2, на суму 5 307,36 грн.
Між тим, за приписами ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, що у даному випадку становить 1 000, 00 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 4 307,36 грн.
Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, приймаючи до уваги, що у даному випадку судовий збір сплачений за мінімальною ставкою, суд покладає його на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, Код ЄДРПОУ 32556540), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137) матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 4 307,36 (чотири тисячі триста сім грн. 36 коп.) грн. та 1 218, 00 (одна двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 25.01.2016 р.
Суддя Пригунова А.Б.