ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/28562/15 22.01.16 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла"
про стягнення 197 119,21 грн.,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Стаценко М.Ф. за довіреністю №б/н від 10.06.2015 р.;
від відповідача: Ніколаєнко М.В. за довіреністю № 25/02/15 від 25.02.2015 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" про стягнення 197 119,21 грн.
Ухвалою суду від 09.11.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.11.2015 р.
20.11.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.
26.11.2015р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів по справі.
У судовому засіданні 26.11.2015 р. представник відповідача подав відзив та клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою від 26.11.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 26.11.2015 р. оголошувалась перерва до 12.01.2016 р.
У судовому засіданні 12.01.2016 р. оголошувалась перерва до 22.01.2016 р.
13.01.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2015 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 22.01.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.04.2014 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД (позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" (надалі - відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № TR 0301900 (надалі - Договір), з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується протягом дії дійсного Договору поставляти товар, у відповідності до Заявок Покупця, а Покупець зобов'язується приймати його і сплачувати за Товар у відповідності до Торгових умов, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору, поставка товару здійснюється окремими Партіями за Заявками Покупця, підтвердженими Постачальником. Заявка вважається підтвердженою Постачальником, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів після дати отримання Заявки Постачальник надсилає Покупцеві рахунок на товар, замовлений у відповідній Заявці.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що ціна Договору складається з суми вартості Партій товару, поставлених Постачальником та оплачених Покупцем протягом строку його дії. Вартість Партії товару визначається на підставі цін на товар, які обговорюються у Протоколі погодження торгівельних умов та зазначаються в рахунках і видаткових накладних. Розрахунки по Договору здійснюються в українській гривні.
Умовами п. 4.10. Договору сторони домовились, що Постачальник залишає за собою право надати Покупцеві Додаткові знижки, при виконанні останнім визначених цим Договором умов. Додаткові знижки визначаються у Протоколі погодження торгівельних умов або в Додатковій угоді до Договору.
09.04.2014 р. сторонами підписано Протокол погодження торгівельних умов (Додаток № 2 до Договору).
Відповідно до п. п. 6 - 9 Протоколу, сторони домовились, що Додаткова знижка (від діючої ціни сформованої після надання базової знижки) у загальному розмірі становить 8% при додержанні Покупцем певних умов, таких як, але не виключно, а саме: - 6% за сумарне виконання всіма структурними підрозділами (складами) Покупця за відповідний бонусний період об'ємів закупок в гривнях згідно Додатку №6 до Договору; - 2% для кожного окремого структурного підрозділу (складу) Покупця за виконання цим структурним підрозділом (складом) за відповідний бонусний період об'ємів закупок згідно з додатками 6/1, 6/2, 6/3, 6/4 до Договору.
Бонусний період - це період часу тривалістю два календарних місяця поспіль починаючи з січня місяця (січень-лютий, березень-квітень, травень-червень і т.д.). Сторони домовились, що сума додаткової знижки розраховується від суми грошових коштів, що вчасно надійшли на рахунок Постачальника, кожні два календарні місяці станом на останній робочий день кожного другого місяця за формулою: (S/100)*po3Mip знижки, де S - сума повністю і своєчасно оплачених видаткових накладних, та зазначається у Акті перерахунку вартості відвантажених товарів. Акт перерахунку вартості відвантажених товарів складається Постачальником та надається Покупцю на протязі 7-ми робочих днів після закінчення кожного другого календарного місяця. Сторони домовились, що Додаткові знижки надаються при умові загальної відсутності простроченої заборгованості за відвантажений Товар. Сторони домовились, що сума Додаткових знижок може враховуватись в погашення дебіторської заборгованості Покупця або підлягає поверненню грошовими коштами на поточний рахунок Покупця протягом 15-ти робочих днів після закінчення кожного другого календарного місяця та при умові наявності підписаного Сторонами Акту перерахунку вартості відвантажених товарів.
Протоколом погодження торгівельних умов від 22.09.2014 р. (Додаток № 2 до Договору), сторони погодили, що Постачальник має право нарахувати та виплатити Покупцю Додаткову знижку відсутність простроченої дебіторської заборгованості. Зазначена Додаткова знижка нараховується у розмірі 8% від суми грошових коштів, що надійшли на рахунок Постачальника, станом на останній робочий день звітного місяця за формулою: (в/100)*розмір знижки, де S - сума повністю і своєчасно оплачених видаткових накладних, та зазначається у Акті перерахунку вартості відвантажених товарів. Акт перерахунку вартості відвантажених товарів складається Постачальником та надається Покупцю на протязі 7-ми робочих днів після закінчення відповідного звітного місяця. Сторони домовились, що сума нарахованих Додаткових знижок може враховуватись в погашення дебіторської заборгованості Покупця або підлягає поверненню грошовими коштами на поточний рахунок Покупця протягом 15-ти робочих днів після закінчення кожного звітного календарного місяця, при умові наявності підписаного Сторонами Акту перерахунку вартості відвантажених товарів (п. п. VI - VIII Протоколу).
Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що відповідач не надав позивачу додаткову знижку, у відповідності до п. 4.10. Договору та Протоколами погодження торгівельних умов від 09.04.2014 р. та від 22.09.2014 р., у розмірі 8 % вартості поставленого товару.
У зв'язку з викладеним позивач розрахував суму додаткової знижки у розмірі 8 % вартості товарів, що становить 197 11,21 грн., та просить стягнути вказану суму з відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що передбачена Договором можливість надання додаткової знижки являється його правом, а не обов'язком, тож за відсутності волевиявлення відповідача щодо надання такої знижки, відсутні правові підстави для примусового стягнення заявлених сум.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
За правилами ст. 190 Кодексу, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що за умовами п. п. 4.1., 4.2. Договору ціна Договору складається з суми вартості Партій товару, поставлених Постачальником та оплачених Покупцем протягом строку його дії, а вартість Партії товару визначається на підставі цін на товар, які обговорюються у Протоколі погодження торгівельних умов та зазначаються в рахунках і видаткових накладних, суд дійшов висновку про те, що відповідач поставив, а позивач оплатив поставлені товари за погодженими у відповідності до умов Договору цінами, що вказані у видаткових накладних на товар.
У той же час, пунктом 4.10. Договору та Протоколами погодження торгівельних умов від 09.04.2014 р. та від 22.09.2014 р., встановлено можливість надання додаткової знижки.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що надання додаткової знижки являється саме правом відповідача, яке може бути реалізовано виключно у разі наявності відповідного волевиявлення останнього.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" про стягнення 197 119,21 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 27.01.2016 р.
Суддя Н.І. Зеленіна