ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2016Справа №910/30071/15
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Благодійної організації "Благодійний фонд ветеранів війни (учасників війни, бойових дій та інвалідів війни) "Ветеран"
про стягнення 8 716,58 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Коваленко С.В. (дов. № 155/1/03-46 від 12.01.2015 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 січня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації "Благодійний фонд ветеранів війни (учасників війни, бойових дій та інвалідів війни) "Ветеран" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 8 716,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року порушено провадження у справі № 910/30071/15 та призначено справу до розгляду на 24.12.2015 року.
23.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 30.11.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 24.12.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.11.2015 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року розгляд справи відкладено на 21.01.2016 року.
У судовому засіданні 21.01.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 21.01.2016 року не з'явився, вимоги ухвал суду у справі № 910/30071/15 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04213, м. Київ, вул. Північна, буд. 54-Г на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи та вказана в позові.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
22.09.2003 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Благодійною організацією "Благодійний фонд ветеранів війни "Ветеран" (орендар) було укладено договір № 09/0912 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі по тексту - Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору орендодавець на підставі розпорядження Київського міського голови від 04.09.2003 року № 223 додаток 1 пункт 11 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі - об'єкт оренди, за адресою: проспект перемоги, буд. № 45 (згідно поверхових планів БТІ: проспект Перемоги, буд. № 45 літер "А") для розміщення складу.
Об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 123,00 кв.м, в тому числі підвалі -123,00 кв.м, згідно викопіювання з поповерхневого плану. що складає невід'ємну частину цього Договору (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.2. Договору вартість об'єкта оренди згідно з затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 30.04.2003 року становить 306 016 грн. 22 коп.
У відповідності до пункту 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішення Київської міської ради від 05.07.2001 року № 366/1342 та розпорядження Київського міського голови від 04.09.2003 року № 233, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 3) на дату підписання Договору становить : 1 128 грн. 93 коп.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункти 3.2., 3.4. Договору).
Відповідно до пункту 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 22.09.2003 року до 04.09.2006 року (пункт 9.1. Договору).
На підставі акту приймання-передачі від 22.04.2003 року (додаток № 2) орендодавець передав, а орендар прийняв в користування об'єкт оренди за адресою: проспект Перемоги, буд. № 45 літер "А" для розміщення складу.
27.09.2006 року позивач надіслав на адресу відповідача лист від 22.09.2006 року за вих. № 155/05-2019 в якому повідомив про закінчення Договору та запропонував відповідачу надати розпорядчі документи для укладення договору оренди та укласти договір оренди, або звільнити приміщення.
За твердженням позивача, відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист, проте, не звільнив приміщення, що є об'єктом оренди Договору.
16.09.2015 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості на суму на суму 5 998,16 грн., яка відповідачем залишилась без відповіді та виконання.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача плату за користування приміщенням, що є предметом Договору, за період з 22.01.2015 року по 31.10.2015 року, у розмірі 6 787,36 грн., 1 323,08 грн. пені, 83,22 грн. три проценти річних та 522,92 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, виникли права та обов'язки. Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, що підтверджується актом прийому - передачі об'єкту оренди за Договором від 22.04.2003 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.
Як вбачається зі змісту Договору та матеріалів справи, строк дії Договору закінчився 05.09.2006 року.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі.
Керуючись вищенаведеним, сторони визначили та погодили пункт 3.5. Договору, відповідно до якого орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати дата підписання сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказів сплати відповідачем на користь позивача належної за спірним Договором оренди плати, а також доказів повернення об'єкту оренди Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" суду не надано.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 6 787,36 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Благодійної організації "Благодійний фонд ветеранів війни (учасників війни, бойових дій та інвалідів війни) "Ветеран" 6 787,36 грн. заборгованості за договором № 09/0912 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 22.09.2003 року підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 323,08 грн. пені, 83,22 грн. три проценти річних та 522,92 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що розрахунок пені, що підлягає до стягнення з відповідача, здійснений позивачем за загальний період з 30.04.2015 року по 31.10.2015 року, тобто в межах періоду, що встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Зважаючи на вищенаведене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 323,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунки позивача є арифметично вірними, а тому вимога Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Благодійної організації "Благодійний фонд ветеранів війни (учасників війни, бойових дій та інвалідів війни) "Ветеран" інфляційних нарахувань на суму 522,92 грн. та трьох процентів річних на суму 83,22 грн., нарахованих за період з 22.01.2015 року по 31.10.2015 року, підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд ветеранів війни (учасників війни, бойових дій та інвалідів війни) "Ветеран" (04213, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Північна, буд. 54-Г, код ЄДРПОУ 24923100) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 6 787 (шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 36 коп., 1 323 (одна тисяча триста двадцять три) грн. 08 коп. пені, 83 (вісімдесят три) 22 коп. три проценти річних, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.01.2016 року
Суддя С.В. Стасюк