Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"28" січня 2016 р. Справа № 911/125/16
Суддя господарського суду Київської області Бабкіна В.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акварелі Девелопмент Холдінг”
про забезпечення позову у справі господарського суду Київської області № 911/125/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акварелі Девелопмент Холдінг”
до Приватного акціонерного товариства “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління”
про стягнення 239732,37 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 01.12.2015 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області ухвалою від 13.01.2016 р. було порушено провадження у справі № 911/125/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акварелі Девелопмент Холдінг” (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” (далі - відповідач) про стягнення 239732,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 18/11-ЗФД безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.11.2013 р. щодо повернення грошових коштів у строки, визначені договором.
Водночас, від позивача до суду надійшла заява № 4-29/12/2015 від 29.12.2015 р. про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно Приватного акціонерного товариства “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, код 19405366), у тому числі - на нежилі будівлі - Склад участка № 3 (літера «Г»), Прорабський участок № 3 (літера «Д»), Гараж (літера «Е»), Прорабський участок № 2 (літера «З»), Навіс (літера «К»), Бокси (літера «В»), Огорождення (цифри « 3-12»), належні ПрАТ “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 642846, виданого Виконкомом Вишневої міської ради 24.12.2003 р.
Подана заява мотивована тим, що перед укладанням договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18/11-ЗФД від 18.11.2013 р. та № 19/02-ЗФД від 19.01.2013 р., відповідачем, на підтвердження своєї спроможності у майбутньому виконати обов'язок з повернення отриманої від позивача допомоги було надано позивачу для ознайомлення засвідчену копію Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме - нежилі будівлі (11 будівель та споруд) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34. 16.12.2015 р., ознайомлюючись із тенденціями ринку нерухомості у місті Вишневому Київської області, працівником позивача у розділі «Нерухомість» на веб-сайті dom.ria.com було знайдено оголошення про продаж нежилих будівель, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, 34, що можуть належати відповідачу.
Крім того, на веб-сайті відповідача (http://pratvsrbu.jimdo.com/) розміщена річна інформація емітента цінних паперів за 2014 рік, що опублікована в офіційному друкованому виданні № 140 Бюлетеня «Відомості НКЦПФР» 28.07.2015 р. і яка, серед іншого, містить Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік у складі балансу та звіту про фінансові результати, відповідно до якого вартість необоротних активів (основних засобів) становить 220,1 тис.грн., вартість оборотних активів (запаси, дебіторська заборгованість та поточні фінансові інвестиції) - 65,4 тис.грн., а грошові кошти взагалі відсутні (0 грн.). Тобто, за даними балансу, відповідач володіє активами загальною вартістю 285,5 тис.грн.
Крім того, як зазначає ТОВ “Акварелі Девелопмент Холдінг”, у процесі підготовки позовної заяви представник позивача дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень, що ухвалою господарського суду Київської області було порушено провадження у справі № 911/5383/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція» до Приватного акціонерного товариства «Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління» про стягнення 392023,02 грн., таким чином на даний час розмір позовних вимог до відповідача у справі № 911/125/16 складає 239732,37 грн. (заборгованість за договором № 18/11-ЗФД від 18.11.2013 р.), за іншим позовом, поданим позивачем одночасно з даним - 116233,87 грн. (заборгованість за договором № 19/02-ЗФД від 19.01.2013 р.), а також за вимогами ТОВ «Вишневеміськреконструкція» (у справі № 911/5383/15) - 392023,02 грн. Сукупна сума вимог до відповідача на дату подання даної заяви становить 747989,26 грн., що перевищує вартість належних відповідачу активів в розмірі 285500,00 грн.
Зважаючи на викладене та враховуючи наявність обґрунтованого припущення щодо вчинення відповідачем дій з термінового продажу належного йому нерухомого майна, збитковість діяльності відповідача, відсутність у нього грошових коштів, на думку позивача, необхідним є вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все належне відповідачу майно.
При цьому, позивач зазначив, що вжиття заходів до забезпечення позову саме в такому обсязі буде цілком співрозмірним із заявленими позивачем вимогами у справі, як це передбачено ч. 9 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані до неї документи та матеріали заяви про забезпечення позову, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. № 16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3 цієї ж постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги; імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, а заявник просить накласти арешт на нерухоме майно відповідача, не надаючи при цьому відповідних доказів, які б підтверджували можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення про стягнення коштів, то підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі є відсутніми.
Наведена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2015 р. у справі № 910/12648/14.
Крім того, вжиття судом такого виду заходу до забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно у справах про стягнення сум коштів не відповідає заявленим позовним вимогам про стягнення коштів, що суперечить, зокрема, приписам статті 67 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. у справі № 911/4319/14.
Поряд з цим, всупереч положенням ст. 66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на нічим не підтверджених припущеннях про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Водночас, суд зазначає, що при розгляді даної справи предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів, а вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно доцільне лише у разі відсутності у боржника грошових коштів. Належних та допустимих доказів відсутності коштів у відповідача позивачем суду не надано.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. у справі № 902/1007/15.
З огляду на зазначене та враховуючи ненадання доказів в підтвердження того, що у відповідача відсутні грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог, такий захід до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки позивачем у позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, а також не спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення справи по суті і не забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Крім того, заявляючи вимогу про вжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача, позивач не зазначає та не подає доказів того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише посилання в поданій ним заяві, що існує загроза того, що у разі прийняття рішення господарським судом про стягнення заборгованості його виконання буде неможливим, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
З огляду на вище зазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ “Акварелі Девелопмент Холдінг” № 4-29/12/2015 від 29.12.2015 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, належне Приватному акціонерному товариству “Вишнівське спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34, код 19405366), в тому числі - на нежилі будівлі - Склад участка № 3 (літера «Г»), Прорабський участок № 3 (літера «Д»), Гараж (літера «Е»), Прорабський участок № 2 (літера «З»), Навіс (літера «К»), Бокси (літера «В»), Огорождення (цифри « 3-12»).
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Акварелі Девелопмент Холдінг” № 4-29/12/2015 від 29.12.2015 р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/125/16 відмовити повністю.
2. Ухвалу направити сторонам у справі.
Суддя В.М. Бабкіна