Справа № 2-а-69 2008рік
10 липня 2008 року Стахановський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді: Кузнецовой М.Л. при секретарі: Скрипник Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Стахановського міського суду Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недоплаченої разової компенсації,
Звертаючись до суду, з уточненою позовною заявою представники позивача зазначили, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з 12.07.2006р. йому встановлена 3-я група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язано з наслідками Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі -Закон), позивач має право на отримання разової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлений на час виплати. Однак в порушення зазначеної вимоги Закону 14.12.2006р. відповідач - УПСЗН м.Стаханова виплатив разову компенсацію в сумі 189,60грн. Тоді як на час виплати розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 82 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р." становив 400грн. Отже позивачеві не доплачено 11810,40грн. з розрахунку: (400грн.х30) - 189,60грн. Зазначені дії відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, порушили конституційні права нОзивача на отримання компенсації у встановленому законом розмірі. Просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради щодо несплати йому разової компенсації у розмірі, встановленому Законом, зобов'язавши сплатити разову компенсацію в сумі 11810,40грн., зобов'язати відповідача -Головне управління Державного казначейства України в Луганській області відшкодувати УПСЗН разову компенсацію в зазначеному розмірі.
В судовому засіданні сторони та їх представники були відсутні надавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідачами надані письмові заперечення на позов, згідно з якими позовні вимоги не визнаються у повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради зазначає, що одноразова компенсація позивачу була виплачена в сумі 189,6грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставою для застосування вказаних постанов є ст.62 Закону, яка гласить, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Відповідно до ч.1 ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Згідно до п. З ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Статус позивача та строки набуття права на отримання компенсації відповідачем не оспорюється. Додатково відповідачем надане клопотання, згідно з яким зазначено, що позивачем пропущено строк, який встановлено ч.2 ст.99 КАС України, тому відповідач просить застосувати при вирішенні адміністративної справи строки позовної давності.
У письмових запереченнях Головне управління державного казначейства України у Луганській області просить залишити без задоволення позовні вимоги у частині стягнення з Головного управління державного казначейства України у Луганській області суми разової
компенсації, з огляду на те, що вимоги пред'явлені до неналежного відповідача, який в цьому випадку може залучатись до участі у справі в якості 3-ї особи. Будь-яких порушень прав позивача з боку казначейства допущене не було, кошти, які надходять до державного бюджету не є власністю державного казначейства, кошти надаються відповідному розпоряднику бюджетних коштів на здійснення платежів з конкретною метою відповідно до бюджетного призначення.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, при цьому бере до уваги наступне.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, і з 12.07.2006р. має статус інваліда третьої групи за захворюванням, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.7-9, 33-38).
14.12.2006р. позивачу як особі яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи сплачено відповідачем - Управлінням праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради одноразову компенсацію у сумі 189 грн. 60 коп. (а.с. 11).
Позивач звертався до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради з заявою про перерахунок компенсаційних виплат, але письмовою відповіддю відповідача йому було відмовлено з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру виплат позивачу (а.с. 10-11).
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій. Відповідно до норм Ст.5,6 цього закону основними державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Стаття 17 цього закону гласить, що основні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достій життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Суд не приймає доводи представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради про те, що розмір спірних виплат повинен розраховуватися у відповідності до Постанов КМУ №836 та №936, згідно з якими позивачу виплачено компенсацію у нижчому розмірі, ніж передбачено у Законі. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону, та Закони України, які встановлювали мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до ст.82 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р." з 01.12.2006р. розмір мінімальної заробітної плати встановлений в сумі 400грн. Таким чином, сума недоплаченої компенсації позивачу як особі яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи становить 11810,40грн, з розрахунку: (400грн. х 30) - 189,60грн.
Проаналізувавши правові позиції сторін суд робить висновок, про те що, відмова відповідача Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради щодо відмови перерахувати разову компенсацію інваліду 3-ї групи в сумі 11810,4 грн. є неправомірною, оскільки не відповідає вимогам ст. 48 Закону.
Крім того, посилання відповідача на пропуск строку звернення до адміністративного суду не є обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з матеріалами справи одноразову компенсацію в сумі 189,60грн. відповідачем було сплачено 14.12.2006р. (а.с.4) Із позовом представники позивача звернулись до суду 30.11.2007р. (а.с.3), а отже в межах строку, встановленого ч.2 ст.9 КАС України.
Відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256 Управляння праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України та п.1ч.4 Положення про державне казначейство, затвердженого Постановою КМУ №1231 від 21.12.2005р. Державне казначейство здяйснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Таким чином на користь позивача потрібно стягнути з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради за рахунок коштів Державного бюджету України невиплачену разову компенсацію в сумі 11810,40грн.
В задоволенні позову в частині вимог до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області треба відмовити за необґрунтованістю.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.46 Конституції України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст. 10, 11, 15, 160,161, 162, 163, 167, 185,186 КАС України суд,
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недоплаченої разової компенсації задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради щодо відмови у сплаті позивачу одноразової допомоги у розмірі, встановленому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_3 з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену одноразову компенсацію в сумі 11810,40грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може буті оскаржена в Донецький апеляційний адміністративний суд через Стахановський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, протягом 10 днів з дня його проголошення та протягом 20 днів потому апеляційної скарги.