про продовження процесуального строку
25 січня 2016 року 810/5756/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження питання про продовження процесуального строку за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2015 № НОМЕР_1.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом було встановлено недотримання позивачем вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у вигляді наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень та юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1 218, 00 грн., а з 1 вересня - 1 378, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35 214, 66 грн.
Таким чином позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Отже, за вимогу майнового характеру про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.
Проте, позивачем всупереч приписам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не було долучено до позовної заяви доказів оплати судового збору.
До позовної заяви Товариством з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» було долучено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив про те, що ТДВ «Білоцерківський кар'єр» перебуває у складному матеріальному становищу, що унеможливлює сплату позивачем відповідних витрат. Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Судом було зазначено про те, що лише скрутне фінансове становище позивача не є безумовною підставою для його звільнення від сплати судового збору, адже окрім звільнення законодавець передбачив і інші пільги у вигляді розстрочення або розстрочення у сплаті судового збору, доцільність застосування яких позивачем не врахована.
При цьому, судом було зауважено, що звільнення ТДВ «Білоцерківський кар'єр» від сплати судового збору, матиме наслідки у вигляді недоотримання спеціальним фондом Державного бюджету України (ст. 9 Закону України «Про судовий збір») відповідної суми коштів, а також поставить сторін у нерівне становище, що не відповідає принципам судочинства.
Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансовим станом позивача та відсутністю у нього вільних коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Враховуючи вищенаведене, судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою. У той же час, судом було зазначено про те, що ТДВ «Білоцерківський кар'єр» має право у відповідності до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звернутись до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк за подання позовної заяви.
Задля усунення виявлених недоліків адміністративного позову суд ухвалою від 18.12.2016 запропонував позивачу у місячний строк з дати отримання копії вказаної ухвали, надати докази оплати судового збору в сумі 1 218, 00 грн. або заявити клопотання про надання відстрочки або розстрочки у сплаті судового збору з викладенням мотивів застосування такої пільги.
У вказаний строк позивачем недоліки позовної заяви не були усунені, проте під час з'ясування причин невиконання вимог суду було встановлено наступне.
Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштова кореспонденція з штрих кодовим ідентифікатором 0113324186483 була відправлена позивачу 04.01.2016 на адресу: 07531, Київська область, Баришівський район, с. Пилипче, сільрада Пилипчанська, Кошик Урочище, буд. 1, і 14.01.2016 була повернута за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.
Проте, позивачем у позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням ТДВ «Білоцерківський кар'єр» є: 09153, Київська область, Білоцерківський район, сільрада Пилипчанська, Кошик Урочище, будинок 1.
Вказана адреса місцезнаходження позивача підтверджується інформацією зі спеціального витягу з ЄДРПОУ.
Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, поштова кореспонденція була помилково направлена позивачу на невірну адресу, що в свою чергу, унеможливило отримання позивачем копії ухвали суду від 18.12.2015 про залишення позовної заяви без руху.
Дана обставина стала причиною неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом місячний строк з дня отримання копії відповідної ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає, що встановлена вище обставина, у зв'язку з якою позивачем не було усунено недоліків позовної заяви у визначений судом строк, є поважною, а тому суд дійшов висновку про необхідність продовження встановленого судом процесуального строку до 18.02.2016.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 102, 160, 165 КАС України, суд
Продовжити встановлений ухвалою суду від 18.12.2015 процесуальний строк на усунення недоліків до 18 лютого 2016 року, а межах якого позивачеві необхідно надати докази оплати судового збору в сумі 1 218, 00 грн. або заявити клопотання про надання відстрочки або розстрочки у сплаті судового збору з викладенням мотивів застосування такої пільги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на постанову суду.
Суддя Дудін С.О.