Апеляційне провадження №22-ц/796/2476/2016 Головуючий в 1 інстанції - Гуменюк А.І. Доповідач - Желепа О.В.
26 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року про повернення позовної заяви в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емоцці», Ресторану «Опера» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емоцці», Ресторану «Опера» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що позивачем не сплачено судовий збір, оскільки 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 483-VIII від 22 травня 2015 року, відповідно до якого було внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», статтю 5 вказаного Закону викладено в новій редакції, а положення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав - виключено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емоцці», Ресторану «Опера» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - визнано неподаною і повернуто позивачу.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати і направити справу до суду першої інстанції. В скарзі посилалася на те, що залишаючи позовну заяву без руху, суд не врахував положення п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до якого споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху виходив з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про захист прав споживачів.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції, постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи та невірно застосував положення процесуального права, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається , що позивач звернулась з позовом про захист прав споживачів, про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за неналежне виконання умов «подарункового сертифікату по наданню послуг з харчування».
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», останній регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Тобто на правовідносини, які заявлені позивачем поширюється ЗУ «Про захист прав споживачів».
Так, вносячи зміни до ЗУ «Про судовий збір», законодавець виключив з нього положення, якими передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про захист прав споживачів.
Разом з тим, законодавець не вніс зміни до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Дана норма закону є спеціальною по відношенню до ЗУ «Про судовий збір».
Крім того, згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94/ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Таким, чином суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без руху, через несплату судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Оскільки, суд першої інстанції порушив порядок прийняття позовної заяви, порушив процесуальні норми колегія, керуючись ст. 312 ЦПК України, приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження поверненню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: