03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а
Справа № 760/2708/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Коробенко С.В.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1723/2016 Доповідач - Шиманський В.Й.
27 січня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Шиманського В.Й.
Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.
при секретарі - Крічфалуши С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та постанову про відкриття виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві, головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві ДанилюкОльги Борисівни, заінтересована особа: ОСОБА_4,-
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даної ухвали та постановлення нової про задоволення скарги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Звертаючись до суду скаржник зазначала, що виконавче провадження відкрито з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вона має сумніви в тому, що стягувач дійсно звертався до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження. Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана державним виконавцем через два місяця після її постановлення.
Скаржник також стверджувала, що прийнята державним виконавцем в подальшому постанова від 10.02.2015 року про виправлення технічної помилки в постановах про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту в частині зазначення суду, який видав виконавчий документ, не відповідає його повноваженням та положенням Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. N 2274/5 .
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та постанови відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів, з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2013 року Солом'янським районним судом м. Києва, на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 року, було видано виконавчий лист №2-1754/13 (№760/2836/13-ц) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 1 032 929,05 гривень.
21.11.2014 року представник стягувача звернувся до ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві із заявою про примусове виконання рішення, додавши оригінал зазначеного вище виконавчого листа.
Факт звернення стягувача 21.11.2014 року до ВДВС підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на заяві, витягом з журналу реєстрації вхідних документів, витягом з журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю по дільниці №17.
21.11.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №45566177 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 552 929,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом №1698/17 від 21.11.2015 року постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику та отримана нею 28.01.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
02.02.2015 року представник боржника ОСОБА_5 звернувся до ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві з заявою про відкладення провадження.
Подана заява була задоволена, внаслідок чого 04.02.2015 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2-1754/13, виданого 26.12.2013 року до 11.02.2015 року.
Встановивши дійсні обставини справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях державного виконавця порушень Закону України «Про виконавче провадження» при відкриття виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова від 21.11.2014 року була направлена боржнику через два місяці з часу її постановлення, не відповідає обставинам справи, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме супровідного листа №1698/17 від 21.11.2015 року, зазначена постанова була направлена державним виконавцем вчасно. Крім того, боржник скористалась своїм правом, передбаченим ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», про відкладення виконавчих дій у зв'язку з отримання постанови про відкриття провадження лише 28.01.2015 року, внаслідок чого постановою державного виконавця від 04.02.2015 року провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2-1754/13 виданого 26.12.2013 року, було відкладено до 11.02.2015 року.
Отже у вказаних діях державного виконавця відсутні порушення прав боржника.
Не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і посилання апелянта на незаконність винесення постанови державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 10.02.2015 року про виправлення помилки.
Так, судом встановлено, що у постанові від 21.11.2014 року про відкриття виконавчого провадження №45566177 в якості суду, який видав виконавчий документ, помилково зазначено Апеляційний суд м. Києва, в той час, як зазначений виконавчий лист було видано Солом'янським районним судом м. Києва.
Згідно з ч. 3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець з власної ініціативи може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
У відповідності до вимог вищезазначеної статті, 10.02.2015 року державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві було прийнято постанову, якою допущену раніше помилку у зазначенні назви суду, який видав виконавчий документ, було виправлено з «Апеляційний суд м. Києва» на «Солом'янський р/с м. Києва».
Як вірно зазначено судом першої інстанції зазначена постанова відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може бути визнана судом неправомірною.
Таким чином, дослідивши обставини справи колегія суддів погодужується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність ухвали не впливають.
З огляду на викладене, оскаржена у справі ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому ця ухвала не може бути скасованою з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді