Апеляційне провадження №22-ц/796/2731/2016 Головуючий в 1 інстанції - Гончарук В.П.
Доповідач - Желепа О.В.
26 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року про відмову у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м. Києві, -
Заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулись до Дніпровського районного суду м. Києва про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м. Києві.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.12.2015 року у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м. Києві - відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
В скарзі посилалася на те, що ухвала є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Зазначила, що висновок суду про те, що вимоги з якими звернулась заявниця підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства є помилковим та не ґрунтується на законі .
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників заявників, які доводи скарги підтримали, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявники просили суд встановити факт народження дитини - ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Саки, Автономної Республіки Крим, у громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Сакським МРВ ГУ МВС України у Криму 08.10.2002 року та громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму 11.11.2006 року.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у проведенні державної реєстрації дитини, заявниками не оспорювались у встановленому законом порядку. Тобто, заявниками не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, і їм необхідно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він є передчасним та не в повній мірі відповідає вимогам закону виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2015 року заявники звернулися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про видачу свідоцтва про народження дитини.
Листом від 28.11.2015 їм було відмовлено у проведенні держаної реєстрації народження дитини, на підставі того, що пред'явлене медичне свідоцтво про народження серії 35 №000009, видане Державним бюджетним закладом охорони здоров'я «Сакська районна лікарня» м. Саки, не відповідає формі, встановленій наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 та рекомендовано звернутися до суду, оскільки, в разі відсутності документів закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Після чого заявники звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту народження дитини.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч.2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Оскільки заявники звернулись до суду з заявою в порядку, передбаченому п.7 ст. 256 ЦПК України, висновок суду про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства не відповідає вимогам процесуального Закону.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що лише позивач чи заявник наділений правом обирати спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до положень процесуального Закону, обрання особою не вірного способу захисту не є підставою для відмови у відкритті провадження по справі.
Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року скасувати питання відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: