Справа № 11-сс/796/372/2016 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 303, 304 КПК України Судя-доповідач ОСОБА_2
25 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року,
За змістом резолютивної частини ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року скаргу ОСОБА_6 на дії слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12015100040012224 від 14 серпня 2015 року, повернуто особі, яка її подала.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя обґрунтував його тим, що вимоги скарги ОСОБА_6 не підпадають під виключний перелік рішень, дій або бездіяльності слідчого або прокурора, оскарження яких передбачене ст. 303 КПК України, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та повернути його скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 зазначає, що скарга повернута йому слідчим суддею не з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, а тому судове рішення є необґрунтованим і незаконним.
Крім того, як стверджує апелянт, слідчий суддя неправильно визначив предмет оскарження, оскільки в судовому рішенні вказав на його заяву від 12 жовтня 2015 року і не звернув увагу, що ним оскаржувалися до суду дії слідчого у кримінальному провадженні № 12015100040012224, пов'язані з не розглядом його клопотань від 18 грудня 2015 року про повернення на підставі ст. 169 КПК України, вилучених у нього 13 серпня 2015 року, автомобіля марки «Джип Чероки», д.н.з. НОМЕР_1 і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється параграфом 1 глави 26 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для поновлення цього строку.
Крім того, у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження за скаргою, як це визначено у ч. 4 ст. 304 КПК України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений у статті 306 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Як убачається з матеріалів провадження, 22 грудня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення слідчим СВ Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015100040012224 вимог ст.ст. 169, 220 КПК України, просив зобов'язати слідчого повернути йому транспортний засіб і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва, розглянувши зазначену скаргу ОСОБА_6 , 22 грудня 2015 року постановив ухвалу, відповідно до якої скаргу на дії слідчого повернув особі, яка її подала.
При цьому, у вступній частині цієї ухвали слідчий суддя вказав на участь секретаря судового засідання під час розгляду скарги ОСОБА_6 , проте в матеріалах судового провадження немає журналу судового засідання.
В мотивувальній частині зазначеного рішення, виклавши зміст ч. 3 ст. 306 КПК України, з посиланням на положення ч. 1, 2 ст. 307 КПК України та дослідження доводів, викладених у скарзі, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_6 , а в подальшому, навівши зміст статті 303 КПК України, з вказівкою на те, що у задоволенні скарги слід відмовити, бо «в заяві скаржником вимоги не підпадають під виключний перелік рішень, дій або бездіяльності слідчого або прокурора, оскарження яких передбачене ст. 303 КПК України», прийняв рішення про повернення скарги особі, яка її подала, про що зазначив у резолютивній частині ухвали. Тобто, мотивувальна частина ухвали, яка містить взаємовиключні висновки, не узгоджується з резолютивною частиною судового рішення.
Аналізуючи зміст цієї ухвали, колегія суддів позбавлена можливості зробити висновок якими ж саме нормами кримінального процесуального закону керувався слідчий суддя, постановивши зазначену ухвалу, оскільки судове рішення суперечить як вимогам ст. 304 КПК України, які передбачають випадки повернення скарги особі, яка її подала, та відмови у відкритті провадження за скаргою, так і положенням ст. 307 КПК України, оскільки слідчий суддя, з посиланням на відсутність підстав для задоволення скарги, не прийняв рішення за скаргою, а повернув її ОСОБА_6 .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчим суддею постановлена з істотним порушенням вимог ст.ст. 303-307 КПК України, а тому, як необґрунтована і незаконна, підлягає скасуванню з призначенням, виходячи з визначених апелянтом меж апеляційних вимог, нового розгляду скарги ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року, якою скаргу ОСОБА_6 на дії слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12015100040012224 від 14 серпня 2015 року повернуто особі, яка її подала, - скасувати і призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4