Справа № 136/1222/15-ц Провадження № 22-ц/772/176/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 54Доповідач Медвецький С. К.
29 січня 2016 рокум. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Медвецького С.К.,
суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,
при секретарі Франчук О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Липовецької дитячої музичної школи, третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі, -
встановила:
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах із Липовецькою дитячою музичною школою та працював на посаді викладача по класу духових інструментів.
Наказом від 15 червня 2015 року його звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), тобто за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків.
Вважаючи своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем було порушено порядок накладення на нього дисциплінарного стягнення, зокрема в порушення приписів ст. 47 КЗпП України йому не було видано у день звільнення копію наказу про звільнення, і посилаючись на те, що причини невиконання ним наказу директора учбового закладу є поважними, позивач просив поновити його на посаді викладача по класу духових інструментів у Липовецькій музичній школі.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалене у справі судове рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У судовому засіданні позивач та адвокат ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином і завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивача та обрані дисциплінарного стягнення, відповідачем було враховано обставини за яких вчинено проступок, його тяжкість, застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку з порушенням ним трудової дисципліни.
Розглядаючи заяву, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом установлено, що в період з 31 серпня 2011 року по 15 червня 2015 року ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із Липовецькою дитячою музичною школою та працював на посаді викладача по класу духових інструментів (а.с.37).
За цей період роботи позивач, як викладача духових інструментів та керівник ансамблю, неодноразово нагороджувався подяками, почесними грамотами та дипломами в різних номінаціях (а.с.4-17, 38, 130, 142).
Наказом директора Липовецької дитячої музичної школи № 21 від 25 травня 2015 року за невиконання вимог наказу від 09 квітня 2015 року № 15 «Про участь у заходах по відзначенню 70-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні» стосовно забезпечення участі у зведеному духовому оркестрі при районному будинку культури для участі в урочистостях до Дня Перемоги 9 травня позивачу оголошено догану (а.с.63-66).
Позивач був ознайомлений з даним наказом, проте відмовився від підпису про ознайомлення, про що був складений відповідний акт від 25 травня 2015 року (а.с.66 на звороті).
Цей наказ позивачем оскаржений не був.
Наказом відповідача № 24-ОД від 08 червня 2015 року «Про участь у творчій лабораторії на базі Липовецького РБК» позивачу - викладачу по класу духових інструментів доручено особисто взяти та забезпечити участь учнів у духовому оркестрі при районному будинку культури; репетиції колективів 8-9 червня 2015 року о 16 год. у приміщенні районного будинку культури. З цим наказом ОСОБА_2 був ознайомлений (а.с.68).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та учні духового відділу Липовецької дитячої музичної школи не відвідували репетицій духового оркестру при районному будинку культури для проведення заходу, участі в заході, який було проведено 10 червня 2015 року не прийняли. Від письмових пояснень з цього приводу директору школи позивач відмовився (а.с.69, 70).
Таким чином, позивач особистої участі в заході, який було проведено 10 червня 2015 року не прийняв, як це вимагалось від нього наказом № 24-ОД від 08 червня 2015 року.
Це стало підставою для звернення директора школи до профспілкової організації та начальника відділу культури і туризму Липовецької райдержадміністрації з поданням про надання згоди на звільнення з роботи ОСОБА_2 (а.с.70).
На засіданні профспілкового комітету, в присутності позивача, 12 червня 2015 року було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 3, про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 з роботи (а.с.71).
15 червня 2015 року директором дитячої музичної шкоди було видано наказ № 04-ОС, відповідно до якого ОСОБА_2 було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с.18).
Пунктом 6.7 Колективного договору, який укладено між адміністрацією та профспілковим комітетом Липовецької дитячої музичної школи від 05 жовтня 2011 року № 62 визначено, що працівник зобов'язаний додержуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до пункту 16 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівник закладу зобов'язаний виконувати вимоги Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватись дисципліни праці.
З пункту 4.7 Статуту Липовецької дитячої музичної школи слідує, що педагогічні працівники зобов'язані виконувати навчальні плани та програми, дотримуватися вимог статуту закладу, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та посадові обов'язки, брати участь у заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи (п. 3.5 Статуту - навчально-виховний процес поєднує індивідуальні та колективні форми роботи: репетиції, концерти, позаурочні заходи, тощо), виконувати накази і розпорядження керівників закладу.
Викладач зобов'язаний надавати методичну та практичну допомогу районному будинку культури та брати участь у всіх масових заходах (пункт 3.16 Посадової інструкції викладача Липовецької дитячої музикальної шкоди, яка затверджена директором школи 16 квітня 2015 року і з якою ознайомлений позивач).
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1)догана;
2)звільнення.
За правилом п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Встановивши, що позивач систематично не виконував без поважних причин обов'язки, покладені на нього трудовим договором та посадовою інструкцією, за що до нього було застосовано дисциплінарне стягнення згідно наказу № 21 від 25 травня 2015 року, і з дня його накладення і до видання наказу про звільнення не пройшов один рік, а позивачем після його видання були допущені проступки, які давали підстави для звільнення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції вірно встановив, що при звільненні позивача та обранні дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано обставини, за яких вчинено проступок, його тяжкість, а також попередню роботу працівника та накладені на нього дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
З пояснень позивача судом установлено, що копію наказу про звільнення він отримав у день його звільнення за втручання районного управління юстиції, відтак відсутні порушення порядку його звільнення. При цьому невидача працівникові копії наказу сама по собі не може бути підставою для поновлення на роботі.
За правилами ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Позивач у своїх поясненнях не зазначив будь-яких обставин, що свідчать про поважність не відвідування репетицій учнями класу і викладача та причин не участі у заході де проходила творча лабораторія на базі Липовецького районного будинку культури, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення, або обставин, що ускладнюють взяття участі у заході. Натомність позивач взагалі відмовився від надання письмових пояснень, що підтверджується актом від 11 червня 2015 року (а.с.68 на звороті).
Отже, безпідставними є доводи заявника, що при звільненні позивача було допущено порушення вимог ст. 149 КЗпП України, в частині обов'язку власника або уповноваженого ним органу відібрати пояснення щодо причин порушення трудової дисципліни.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: С.К. Медвецький
Судді: В.В. Оніщук
ОСОБА_5