Справа № 128/4180/15-к
Провадження №11-кп/772/95/2016
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 січня 2016 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2010 року засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, до засудження не працював, раніше судимого: 13.10.1995 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч. 3; 206 ч. 1; 42 КК України до 4 років позбавлення волі; 15.06.1998 року Бориспільським районним судом Київської області за ст. 190 ч. 2, 43 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 18.02.2000 року по закінченню відбування строку покарання; 12.09.2008 року Оболонським районним судом м, Києва за ст. І90 ч.1; 75 КК України до 1 року обмеження волі з випробувальним терміном на 1 рік; 24.12.2009 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2, 357 ч. 3, 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,
ОСОБА_7 , відбуваючи покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2010 року в Стрижавській ВК (№ 81), звернувся до суду першої інстанції з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За результатами розгляду даного клопотання суд першої інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на те, що дані на особу засудженого ОСОБА_7 не дають підстави вважати, що останній виправився.
Не погодившись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою застосувати до засудженого ОСОБА_7 положення ст. 81 КК України та звільнити умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк. Ухвалу вважає незаконною, висновки суду таким, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 за період відбування покарання за останнім вироком на виробництві СВК №81 працював з 30.01.2015 року у деревообробному цеху в якості різноробочого, до праці відносився посередньо, неодноразово звільнявся з роботи за станом здоров'я, був знятий з виробництва установи у зв'язку із зменшенням обсягів виробництва, 32 рази притягався до дисциплінарної відповідальності, 2 рази заохочувався, 6 разів поміщався у ДІЗО, 3 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності з поміщенням до ПКТ. Останнє дисциплінарне порушення є непогашеним. Перебував на профілактичному обліку як злісний порушник режиму утримання.
За характеристикою СВК №81 засуджений характеризується негативно, у взаємовідносинах з іншими засудженими створював конфліктні ситуації, з персоналом установи поводить себе зухвало, не тактовно, не завжди виконує їх законні вимоги. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, умисно уникає робіт із самообслуговування. Приймати участі в програмах диференційованого виховного впливу на засуджених не бажає.
Зваживши на усі вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_7 на шлях виправлення не став, а тому не підлягає умовно-достроковому звільненню.
При вирішенні питання про застосування щодо особи умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вирішальним фактором є не факт відбування ним встановленої частини покарання, а виправлення засудженого.
Так, дійсно засуджений відбув ? строку покарання, однак його поведінка під час відбування покарання свідчить про те, що ОСОБА_7 не зробив для себе належних висновків та призначене покарання на даний момент не досягло своєї мети - виправлення засудженого.
Доводи захисника про формальність накладених на засудженого стягнень та не працевлаштування останнього з вини установи, колегія суддів вважає неспроможними. Недотримання вимог режиму утримання та правил внутрішнього розпорядку в установі виконання покарання не можна вважати формальним, а відношення засудженого до роботи під час працевлаштування у деревообробному цеху не свідчить про бажання та намір останнього своїм ставленням до праці довести своє виправлення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною, належним чином обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2010 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_7 з дня отримання копії судового рішення.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_2
Судді: (підпис) ОСОБА_3
ОСОБА_4
Згідно оригіналу.
Суддя: