Справа № 487/9331/15-ц
Провадження № 2/487/602/16
28.01.2016 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,
при секретарі - ІГНАТЬЄВІ А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначила, що знаходиться з відповідачем у шлюбі з 07.12.2012 року. Від спільного життя сторони мають дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка зазначає, що сумісне життя не склалося внаслідок непорозуміння, різних поглядів на шлюб та сім'ю. Шлюбні відносини між сторонами фактичного припинені з березня 2014 року, спільне господарство не ведеться. З огляду на викладене, подальше спільне життя і збереження сім'ї позивачка вважає неможливим та просить розірвати шлюб з ОСОБА_2
До судового засідання позивачка не з'явилась, суду надала заяву про слухання справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала, обставини, викладені в позові, підтвердила, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якій позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 07.12.2012 року, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії 1-ФП №089560, видане Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №663. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ФП №117047, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №4141, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ФП №224481, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №33.
Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю, непорозуміння, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. ОСОБА_1 не бажає продовжувати шлюбні стосунки, вважає неможливим їх відновлення та не згоден на примирення у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши відповідність заявлених вимог чинному законодавству України, суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та не відповідає засадам добровільності шлюбу, визначеним ст. 24 СК України, у зв'язку з чим шлюб має бути розірвано.
Вимоги про поділ майна та місце мешкання дітей не заявлені.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору у сумі 487 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07.12.2012 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №663, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: А.О. ТЕМНІКОВА