Справа№487/11982/15к
Провадження №1кп/487/33/16
27.01.2016 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №420141500300000000216 від 19.09.2014р., відносно ОСОБА_6 за ст. 190 ч. 1, ст. 364 ч. 1, ст. 15 ч. 2, ст. 27 ч. 4, ст. 369 ч. 3 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочинів, передбачених ст.190 ч.1, ст.364 ч.1, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.
У судовому засіданні прокурором було подано клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці у зв'язку з наявністю ризиків, що ОСОБА_6 може: перебуваючи на свободі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, неправомірно впливати на потерпілого, свідків, експертна, спеціаліста, у справі, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечували та просили змінити обраний запобіжний захід на особисте зобов'язання у зв'язку з тим, що характер роботи обвинуваченого (будівництво), передбачає працю у нічний час, а також враховуючи, що заборона виходу із житлового приміщення у нічний час перешкоджає працевлаштуванню ОСОБА_6 на роботу охоронця, запропоновану в якості варіанта працевлаштування в Державному центрі зайнятості Миколаївської РЦЗ (Миколаївський регіон).
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним частиною першою вказаної статті.
Згідно положень ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в період роботи у правоохоронних органах злочинів, передбачених ст.190 ч.1, ст.364 ч.1, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, один з яких є тяжким, та, без застосування обмежень у вигляді домашнього арешту, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, які характеризують поставлені у провину ОСОБА_6 злочини, в тому числі в частині способу та мотивів їх вчинення, може переховуватись від суду. Таким чином, суд приходить до переконання, щодо достатності підстав для продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вчиненню ним інших правопорушень, а також виключити повною мірою можливість його неправомірного впливу на свідків.
При визначенні обсягну обов'язків, які підлягають покладенню на обвинуваченого ст. 194 ч. 5 КПК України, суд виходить з того, що в даний момент письмові та речові докази долучені до справи та досліджені судом, що виключає можливість їх знищення, приховування або спотворення з боку обвинуваченого. Крім того, в рамках судового слідства допитано потерпілого, який надав суду свідчення щодо обставин справи, та більшу кількість свідків.
Таким чином, суд вважає за необхідне, відповідно до положень ст.194 ч.5 КПК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки - не залишати місце постійного проживання у період з 22:00 години до 06:00 години ранку, прибувати за кожною вимогою до суду для участі у судових засіданнях, утриматися від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.
Посилання обвинуваченого на виникнення в його житті негативних змін, пов'язаних із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати оселю у нічний час, через створення перешкод у здійсненні робіт з будівництва, якими він займається неофіційно, а також у зв'язку з неможливістю офіційного працевлаштування на роботу охоронця, не є обставинами, які зумовлюють обов'язковість обрання щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки легітимне застосування з боку держави у передбачених законом випадках запобіжного заходу тягне за собою встановлення щодо особи певних обмежень, що відповідає Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини. При цьому суд враховує, що наявність вказаних негативних змін не підтверджена належними доказами, а довідка №02-196/03 від 25.01.2016 року Державному центрі зайнятості Миколаївської РЦЗ (Миколаївський регіон) про перебування ОСОБА_6 з 12.01.2016 року на обліку як безробітного - вказаної інформації не містить.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці тобто до 27 березня 2016 року, поклавши на нього обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду у період з 22:00 години до 06:00 години, крім випадку звернення за медичною допомогою;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.
Копію ухвали для виконання направити до Центрального відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області.
Попередити ОСОБА_6 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
СУДДЯ: ОСОБА_7