Справа № 0203/3185/2012
Провадження №11-кп/772/160/2016
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 КОПІЯ.
Доповідач : ОСОБА_2
28 січня 2016 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року, у справі за поданням заступника начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 про заміну
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , судимого 26.11.2013 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ст.ст.187 ч.2, 69 ч.1, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі; 18.03.2015 року ухвалою Літинського районного суду Вінницької області, згідно ст.82 КК України, невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено на 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку 10 % щомісячно в дохід держави,
невідбутої частини покарання у виді виправних робіт на штраф,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9
засудженого ОСОБА_7 ,
представника інспекції ОСОБА_6 ,
01 грудня 2015 року заступник начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із поданням про заміну ОСОБА_7 невідбутої частини покарання у виді виправних робіт на штраф на підставі ст.46 КВК України. Подання мотивував тим, що ОСОБА_7 за час відбування покарання до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання і по місцю роботи характеризується позитивно, має зразкову поведінку та сумлінно ставиться до праці, до КВІ надійшов лист та рішення трудового колективу ФОП ОСОБА_10 , в якому трудовий колектив просить застосувати до ОСОБА_7 заміну невідбутої частини покарання у виді виправних робіт на штраф.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року задоволено подання заступника начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 та замінено ОСОБА_7 невідбуту частину покарання у виді виправних робіт строком 1 рік 4 місяці на покарання у виді штрафу в розмірі 48 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 816 грн. Задовольняючи подання місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_7 за період відбування покарання має зразкову поведінку і ставлення до праці, а тому до нього може бути застосовано ст.46 КВК України та ч.3 ст.57 КК України.
Не погоджуючись із ухвалою суду, прокурор Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу суду незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та відмовити в задоволенні подання. Основними доводами апеляційної скарги є те, що місцевий суд необґрунтовано застосував до ОСОБА_7 ст.46 КВК України, оскільки він не був засуджений вироком суду до покарання у виді виправних робіт. Крім цього, на думку прокурора, до ОСОБА_7 не може бути застосована ч.3 ст.57 КК України, оскільки у справі відсутній дані про те, що засуджений ОСОБА_7 є непрацездатним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_7 , який заперечив проти апеляційної скарги, виступ представника кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_6 , який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши судові матеріали та матеріали особової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідно до статей 2, 7, 370 КПК України завданням кримінального процесуального провадження є в т.ч. щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Судове рішення повинно бути законним.
Однак, зазначені вимоги закону при розгляді подання місцевим судом дотримані не були, з огляду на таке.
За змістом статті 46 КВК України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган щодо засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати захід заохочення подання до суду матеріалів на засудженого щодо заміни невідбутої частини покарання штрафом.
За змістом положень частини 2 статті 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 12.04.2012 року, у справі №5-1кс12, яка відповідно до ч.1 ст.458 КПК України є обов'язковою для всіх судів України, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України засудженою особою вважається така, щодо якої винесено обвинувальний вирок. При цьому немає правових підстав ототожнювати особу, засуджену до відповідного покарання, та таку, яка відбуває покарання певного виду.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 було засуджено вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 26.11.2013 року за ст.ст.187 ч.2, 69 ч.1, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 18.03.2015 року, згідно ст.82 КК України, невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено на 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку 10 % щомісячно в дохід держави.
Отже, зі справи видно, що ОСОБА_7 не був засуджений вироком суду до покарання у виді виправних робіт, оскілки йому було замінено відповідно до ст.82 КК України невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді виправних робіт, а відтак положення статті 46 КВК України до нього застосовані бути не можуть.
Крім цього, посилаючись в ухвалі на ч.3 ст.57 КК України місцевий суд вийшов за межі подання.
Відповідно до частини 4 статті 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Беручи до уваги наведене, ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням, відповідно до п.4 ч.1 ст.407 КПК України, нової ухвали про залишення без задоволення подання заступника начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 .
Керуючись ст.46 КВК України, ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року, якою задоволено подання заступника начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 та замінено ОСОБА_7 невідбуту частину покарання у виді виправних робіт строком 1 рік 4 місяці на покарання у виді штрафу в розмірі 48 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 816 грн., скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою подання заступника начальника Вінницького МВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її оголошення.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя: