Справа № 212/4697/15-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/449/К/16 суддя Ваврушак Н.М.
Категорія № 26 ( І ) Доповідач - Братіщева Л.А.
Іменем України
28 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,
суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.,
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка» - Павлової Наталії Федорівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди,-
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (далі - ПАТ «Євраз Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника внаслідок професійного захворювання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що працюючи протягом більше ніж 20 років у відповідача в шкідливих умовах праці, її батько ОСОБА_5 отримав професійне захворювання та ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.
Відповідно до Акта розслідування професійного захворювання № 20 від 12.09.2002 року причиною виникнення профзахворювання у ОСОБА_5 було визнано його роботу протягом 21 року та 1 місяця в умовах впливу шкідливих факторів, зокрема підвищеного змісту пилу в повітрі робочої зони та несприятливого мікроклімату, рівень яких перевищував гранично-допустиму концентрацію та гранично-допустимі норми.
Згідно з довідкою КЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 19.10.2011 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з встановленим йому за життя професійним захворюванням.
Вважає, що смертю її батька від отриманого ним професійного захворювання, їй спричинено моральну шкоду, а тому просила стягнути на її користь з ПАТ «Євраз Суха Балка» в рахунок відшкодування моральної шкоди - 220 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди - задоволений частково.
Стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000,00 грн. без утримання податків та обов'язкових платежів.
Стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.
В апеляційній скарзі представник з ПАТ «Євраз Суха Балка», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Зазначає, що суд не врахував той факт, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки професійне захворювання її батькові було встановлено у 2002 році, а відповідне право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою члена родини, передбачено ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, що набув чинності з 01 січня 2004 року, тобто спірні правовідносини, а саме - професійне захворювання батькові позивача виникли до набрання чинності ЦК України у 2004 році.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 був батьком позивача ОСОБА_6, яка 08 жовтня 1999 року одружилась з ОСОБА_7 та змінила прізвище з «ОСОБА_6» на «ОСОБА_6» (а.с. 7, 8).
Відповідно до акту № 20 розслідування хронічного професійного захворювання від 12 вересня 2003 року, ОСОБА_5, який працював протягом 21 року та 1 місяцю на різних посадах на підприємстві відповідача, мав професійне захворювання з діагнозом: пиловий бронхіт першої ст. Емфізема легенів першої ст. ДН першої-другої ст. Нейросенсорна туговухість нуль ст. (початкові явища). Супутній діагноз - гіпертонічна хвороба другої ст. СН першої ст. Причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_5 було визнано його багаторічну роботу в шкідливих умовах праці у ПАТ «Євраз Суха Балка» (а.с. 4-5)
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер (а.с. 3).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, позивач має на передбачене ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України право для відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю батька внаслідок отриманого ним професійного захворювання на підприємстві відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.
У зазначеній нормі поняття «діти» вжито в розумінні кровної спорідненості з померлим, оскільки особа не набуває особливого правового статусу, пов'язаного з її неповноліттям, а в числі найближчих до померлого осіб отримує право на відшкодування моральної шкоди, яке не пов'язане із віком особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними в дію у різні строки, необхідно з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коди були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до пунктів 1, 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.
Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
За умови, коли виробнича травма мала місце до 01 січня 2004 року (набрання чинності ЦК України), а смерть фізичної особи настала після зазначеної дати, при наявності причинного зв'язку з виробничою травмою, до правовідносин про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї померлого підлягають застосуванню положення статті 1168 ЦК України.
Зазначеним висновок був викладений Постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-208цс14 та від 02 вересня 2015 року у справі № 6-576цс15, та в силу положень ст. 214, 360-7 ЦПК України, підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки професійне захворювання батькові позивача було встановлено у 2002 році, а відповідне право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою члена родини, передбачено ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, що набув чинності з 01 січня 2004 року, тобто спірні правовідносини, а саме - професійне захворювання батькові позивача виникли до набрання чинності ЦК України у 2004 році.
Встановлення професійного захворювання ОСОБА_5 відповідно до акту № 20 розслідування хронічного професійного захворювання від 12 вересня 2002 року, є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я фізичній особі. Однак, ОСОБА_1 ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної членам сім'ї смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача саме з моменту смерті її батька ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто вже після 1 січня 2004 року - дати набрання чинності ЦК України, а саме частини 2 статті 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди завданої смертю фізичної особи членам її сім'ї.
Як вбачається з довідки КЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» серії ДНА-03 № 000554 від 19.10.2011 року, було встановлено причинний зв'язок між смертю ОСОБА_5 з встановленим йому за життя професійним захворюванням (а.с. 6).
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
З огляду на вищезазначене та враховуючи, що актом № 20 розслідування хронічного професійного захворювання від 12 вересня 2002 року визначено, що ОСОБА_5 отримав професійне захворювання, у зв'язку з незабезпеченням йому відповідачем ПАТ «Євраз Суха Балка» безпечних та нешкідливих умов праці, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ПАТ «Євраз Суха Балка» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - дочці померлого.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: