№ 207/5036/15-ц
№ 2/207/2119/15
30 грудня 2015 року м. Дніпродзержинськ
Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь 109831,01 грн. основного боргу, 6959,98 грн. 3-х відсотків річних, 86360,12 грн. індексу інфляції, 2000,00 грн. моральної шкоди, 1200,00 грн. витрат на правову допомогу, 2051,51 грн. судового збору
Ухвалою суду від 30.12.2015 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду.
До позову додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 належну на праві спільної сумісної власності подружжю відповідачки ОСОБА_3 та її чоловікові ОСОБА_4
В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що підставою заявленого позову про стягнення боргу за борговою розпискою є неналежне виконання відповідачкою грошового зобов'язання за отриманими у позику грошових коштів в сумі 4700 доларів США, що станом на 11.12.2015 року еквівалентно 109831 грн. Відповідачка відмовилася добровільно повернути позивачеві суму боргу, хоча мала це зробити ще 14.12.2013 року. Єдиним майном належним відповідачці на праві спільної сумісної власності подружжя є 1/2 частина квартири АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4, який є чоловіком відповідачки та яка давала згоду на придбання вказаного об'єкту нерухомого майна 19.09.2007 року.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, ОСОБА_2 просить накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 належну на праві спільної сумісної власності подружжю відповідачу ОСОБА_3 та її чоловікові ОСОБА_4
Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення суми складаються з основного боргу, відсотків, індексу інфляції, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, судового збору, що є розрахунковими і підлягають дослідженню в судовому засіданні. ОСОБА_2 не надав інформацію про вартість майна, на яке необхідно накласти арешт, тому визначитись наскільки вартість майна відповідає розрахункам сум не можливо.
Також позивач зазначає, що відповідачці на праві спільної сумісної власності подружжя належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 19 вересня 2007 року. Таким чином, після укладення договору купівлі-продажу квартири сплинуло вісім років, на теперішній час невідомо чи належить відповідачці на праві спільної сумісної власності подружжя 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, оскільки відповідно до довідки з адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС Дніпропетровської області, яка надійшла до суду 29.12.2015 року, відповідачка ОСОБА_3, зареєстрованою або знятою з реєстрації в м.Дніпродзержинську взагалі не значиться.
Інших доказів, якіб підтверджували факт належності відповідачці на праві власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 на момент розгляду справи в суді, позивачем не було надано суду, тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали суду направити ОСОБА_2.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'яти днів, з дня отримання її копії, апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Суддя: І.М.Юрченко