26 січня 2016 р. Справа № 502/801/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Балан М.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Потапчука В.О.
судді - Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
Позивач, ОСОБА_4 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області 16.04.2015 року з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області, щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності зі ст. ст. 33, 37, 37- 1 ЗУ «Про державну службу»; зобов'язання УПФУ в Кілійському районі провести перерахунок раніше призначеної пенсії.
Суд першої інстанції своєю постановою від 12 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання відмови противоправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив.
Визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі з приводу відмови ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності зі ст. ст. 33,37,37-1 Закону України «Про державну службу.
Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі провести перерахунок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше призначеної пенсії державного службовця з дня звільнення з посади, а саме з 16.01.2012 року, за відсотками 80% від заробітної плати, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», у редакції чинній на час призначення пенсії, та врахувати при проведенні такого перерахунку суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати на загальну суму 22298,8 грн., з яких сплачено страхові внески, а з 01.01.2011- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до довідки виданої управлінням Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області № 244, 245 від 24.01.2012р.
Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу №35-0 від 05.10.2001 року прийнята на посаду спеціаліста 1 категорії Кілійського райвідділу Пенсійного фонду, як особа, яка пройшла конкурс на зазначену посаду, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 заповненої 10.11.1986 року на ім'я позивача.
15.01.2002 року на підставі наказу № 5-0 від 05.01.2002 року, ОСОБА_4 переведена на посаду головного спеціаліста адміністратора бази даних, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці.
Наказом № 15-0 від 27.06.2002 року ОСОБА_4, призначена по переводу на посаду заступника начальника управління - начальника відділу надходжень доходів.
Відповідно до наказу № 12-0 від 15.05.2007 року ОСОБА_4, переведена на посаду заступника начальника управління - начальника обліку надходження платежів УПФУ в Кілійському районі Одеської області.
12.02.2014 року позивач призначена на посаду головного спеціаліста відділу обліку надходження платежів УПФУ в Кілійському районі Одеської області.
Згідно наказу № 12-ОС від 27.02.2014 року ОСОБА_4 призначена на посаду начальника відділу надходжень прогнозування платежів, обліку зарахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи УПФУ в Кілійському районі, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.
Відповідно довідки виданої УПФУ в Кілійському районі Одеської області за вих. № 244/03 від 24.01.2012 року, ОСОБА_4 працює на посаді заступника начальника управління - начальника відділу обліку надходжень платежів, заробітна плата станом на 16.01.2012 року становить - 1650 грн.
Згідно довідки виданої УПФУ в Кілійському районі Одеської області за вих. № 245/03 від 24.01.2012 року, ОСОБА_4, в період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, надбавки, премії та інші виплати становили 22 298, 80 грн.
30.03.2015 року позивач звернувся до УПФУ в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак відповідач листом за вих. № 957/04 від 06.04.2015 року відмовив у задоволенні заяви на підставі того, що пенсія призначена відповідно до Закону України "Про державу службу" з 24.01.2012, для розрахунку розміру пенсії враховано стаж роботи державного службовця 10 років 3 місяці 6 днів та заробітну плату у розмірі 3311,13 грн., пенсію призначено у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати. В розрахунок заробітної плати включено: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за високі досягнення у праці та суми премій (в т.ч. щомісячні та до державних професійних свят та ювілейних дат). Оскільки індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належить до складових заробітної плати державного службовця та не передбачені ст.ЗЗ Закону України "Про державну службу" підстав для врахування зазначених виплат до розрахунку заробітної плати немає. Проте зазначені виплати, з яких утримуються та нараховуються пенсійні внески відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховуються при визначені розміру
частини пенсії, яка розраховується відповідно до вимог цього Закону.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється нормами Закону України "Про державну службу".
З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким внесено зміни до ст.37 Закону України "Про державну службу", №3723-ХІІ, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначений закон набув чинності 01.04.2014 р.
Отже, положення частини третьої ст.37 Закону №3723-ХІІ щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 80 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 1166-VII з 01.04.2014 р.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст. 37-1 Закону №3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ змін не зазнали. Згідно ст.37-1 Закону №3723-ХН, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим
Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. В зазначеній редакції ст..37-1 Закону Ж5723-ХІІ діяла до 01.01.2015 р., до набрання чинності нової редакції(у редакції Закону України від 28.12.2014 р. N 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України").
Згідно ст. 37 вказаного Закону на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 482 "Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету" визначено, що коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансується з бюджету, нижчий за визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад встановлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, згідно ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", при підвищенні розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Проведення перерахунку пенсії державним службовцям передбачено п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визнання розмірів заробітку для обчислення пенсій", згідно якому перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.
Постановою кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органі и прокуратури, судів та інших органів» встановлено, що керівникам надано право в межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася до щорічної відпустки, відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу», і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовою частиною фонду заробітної плати, а тому є об'єктом для призначення і перерахунку пенсії, відповідно до ст. 37 цього Закону.
На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, - залишити без задоволення.
Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя В.О. Потапчук
суддя Г.В. Семенюк