27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 2а-2581/12/1470
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Аквамарін-АВ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Аквамарін-АВ» до Державної податкової служби у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року № 0004202230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -
10 травня 2012 року приватне підприємство «Аквамарін-АВ» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0004202230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 514 грн. (в тому числі: 35 513 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями).
Постановою від 06 вересня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив приватному підприємству «Аквамарін-АВ» у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду приватне підприємство «Аквамарін-АВ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити поданий ним адміністративний позов.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення неправильного судового рішення.
Зокрема, апелянт зазначає, що ні на момент проведення перевірки, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, на якій лежить тягар доказування в адміністративному суді, не надала жодного документу, який би свідчив про нікчемність договору підряду від 31.03.2011р., укладеного між ПП «Аквамарін-АВ» та ПП «Мгновение Юг», а висновки про безтоварність угоди зроблені лише на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаного контрагента.
Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наданим позивачем первинним документам по господарських операціях з ПП «Мгновение Юг», зауваження щодо достатності та правильності оформлення яких в акті перевірки відсутні.
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.
Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що у період з 30.03.2012р. по 05.04.2012р. старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю, інспектором податкової служби Мєдвєдєвою С.М., в порядку ст.20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з СВ ПМ ДПС у Миколаївський області від 02.12.2011р., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Аквамарін-АВ» по фінансово-господарським взаємовідносинам з податку на додану вартість з ПП «Мгновение Юг» за травень-вересень 2011 року, за результатами якої складений акт №213/22-300/33682919 від 12 квітня 2012 р., в якому зафіксовано порушення підприємством п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 34 513 грн.
Суд першої інстанції встановив, що 03.05.2012р., на підставі вказаного акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0004202230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 514 грн., з яких 34 513грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з посиланням на п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Суд першої інстанції встановив, що 31 березня 2011 р. між ПП «Аквамарін-АВ» та ПП «Мгновение Юг» укладений договір підряду №24, за умовами якого підрядник (ПП «Мгновение Юг») зобов'язується виконати по завданню замовника (ПП «Аквамарін-АВ»), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: складально-зварювальні роботи у м. Керч.
Суд першої інстанції дійшов висновку про не підтвердження позивачем реального виконання ПП «Мгновение Юг» робіт за вказаним договором, зазначивши, при цьому, що згідно з наявною інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України контрагент позивача ПП «Мгновение Юг» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, тощо) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.
За висновками суду першої інстанції, надані ПП «Аквамарін-АВ» первинні документи не підтверджують товарності господарських операцій, зокрема: акти виконаних робіт не відображають проведення будь-яких робіт у місті Керч відповідно до договору №24 від 31.03.2011р.; податкові накладні нічим не підтверджені; заявки на виконання будь-яких робіт позивачем не надані.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції визнав правомірними та обґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та, у зв'язку з цим, не знайшов підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0004202230.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження, без виклику сторін, на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Предметом позову є законність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 03 травня 2012 року №0004202230, яке прийнято на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Аквамарін-АВ» №213/22-300/33682919 від 12 квітня 2012 року по фінансово-господарських взаємовідносинах з податку на додану вартість з ПП «Мгновение Юг» за період з травня 2011 року по вересень 2011 року.
Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ПП «Аквамарін-АВ» п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в сумі 34513 грн. (в т.ч. в травні 2011 року на суму 19213 грн., в червні 2011 року на суму 15300 грн.).
Враховуючи положення ст. ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському і податковому обліку можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ПП «Аквамарін-АВ» первинних бухгалтерських та податкових документів, які суд першої інстанції визнав такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ПП «Мгновение Юг». Підставою для невизнання наданих позивачем документів, в якості підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Мгновение Юг», стали висновки суду першої інстанції щодо не розкриття ними у повному обсязі змісту господарських операцій, а також врахування інформації щодо діяльності контрагента позивача, зокрема, щодо відсутності у ПП «Мгновение Юг» необхідних умов для здійснення господарських операцій (складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, обладнання, трудових ресурсів).
Апеляційний суд встановив, що в період, який перевірявся, ПП «Аквамарін-АВ», серед іншого, здійснювало діяльність з виготовлення інших готових металевих виробів (КВЕД 28.75.0), будування суден і плавучих конструкцій (КВЕД 30.11).
31 березня 2011 року між ПП «Аквамарін-АВ», як Замовником, та ПП «Мгновение Юг», як Підрядником, укладений договір підряду №24, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати за замовленням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити збірно-зварювальні роботи в м. Керч. (а.с.43-44).
Зазначений договір підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.
02.04.2011р. та 05.05.2011р. сторонами договору №24 від 31.03.2011р. укладені додаткові угоди №1, №2 та №3, якими, серед іншого, конкретизовано характеристики виконуваних Підрядником робіт, порядок їх оплати (а.с.112, 114-115).
ПП «Мгновение Юг» має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №327644, видану 04.09.2007р. Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації. Строк дії ліцензії: з 03.09.2007 р. по 03.09.2012 р. (а.с.121, 122).
В підтвердження виконання умов договору та здійснення розрахунків за ним в матеріалах справи є: податкові накладні №17 від 20.04.2011р., №35 від 30.05.2011р., №18 від 20.06.2011р.; акти виконаних робіт №46 від 20.04.2011р., №46 від 30.05.2011р., №52 від 20.06.2011р.; банківські виписки (а.с.38-42, 106-108, 116).
Податкові накладні, виписані ПП «Мгновение Юг», відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних; суми ПДВ, обчислені з вартості придбаних у контрагента послуг, віднесені ПП «Аквамарін-АВ» до податкового кредиту травня, червня 2011 року.
Апеляційний суд встановив, що ПП «Аквамарін-АВ» залучило ПП «Мгновение Юг» для виконання своїх зобов'язань за договором №1 від 21.03.2011р., укладеним між ВАТ «Суднобудівний завод «Залив», як Замовником, та ПП «Аквамарін-АВ», як Виконавцем, щодо виконання збиральних і зварювальних робіт при виготовленні секцій та формуванні корпусів суден (а.с.45-49).
Таким чином, отриманні від ПП «Мгновение Юг» послуги використані позивачем у власній господарській діяльності.
В оскарженій постанові суд першої інстанції визнав, надані ПП «Аквамарін-АВ» акти виконаних робіт, неналежними доказами надання ПП «Мгновение Юг» позивачу послуг за договором №24 від 31.03.2011р., зазначивши, що такі акти не відображають проведення будь-яких робіт у м. Керч.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки з наявних в матеріалах справи копій актів виконаних робіт №46 від 20.04.2011р., №46 від 30.05.2011р. та №52 від 20.06.2011р. можливо встановити зміст виконаних робіт, місце виконання та їх вартість, що відповідає умовам договору підряду №24 від 31.03.2011р. та додаткових угод до вказаного договору.
Також, апеляційний суд не погоджується з посиланням суду першої інстанції про ненадання ПП «Аквамарін-АВ» до перевірки заявок щодо виконання робіт за договором підряду №24 від 31.03.2011р., адресованих ПП «Мгновение Юг», оскільки умовами договору та додаткових угод до нього не передбачено оформлення таких заявок в письмовому вигляді.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Аквамарін-АВ» та ПП «Мгновение Юг».
При цьому апеляційний суд зазначає, що в акті перевірки №213/22-300/33682919 від 12.04.2012р. відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивач не надав до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст. 201 Податкового кодексу України чи ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з контрагентом податковий орган ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надав.
Висновки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо встановлених порушень з боку ПП «Аквамарін-АВ» базуються, серед іншого, на висновках актів ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області від 22.09.2011р. №151/23-34387624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мгновение Юг» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД» Азовкабель - Юг» за травень 2011 року»; від 19.10.2011р. №163/23-34387624 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мгновение Юг» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами за червень, липень, серпень 2011 року», - якими зафіксовано, що ПП «Мгновение Юг» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.
Таким чином, податковий орган обмежився лише посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок іншої податкової інспекції та, без самостійного дослідження господарських операцій позивача з його безпосередніми контрагентом, дійшов висновку про безтоварність укладеного правочину, залишивши поза увагою первинну документацію.
Отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як акт податкової перевірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно засвідчує обставини фактичної дійсності.
Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть бути вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки (надання послуг); податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.
Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 КАС України, податковий орган не надав, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформував податковий кредит, не спростував.
Порушення кримінальної справи за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Мгновение Юг» з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст.205 КК України (постанова ст. слідчого СВ ПМ ДПА у Миколаївській області від 18.10.2011р.) не є підставою для висновків про нікчемність укладеного договору з ПП «Аквамарін-АВ», оскільки факт вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, може встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не надано вироку суду, яким би було встановлено, що ПП «Мгновение Юг» зареєстровано в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаного контрагенту позивачу фактично не надавались.
Апеляційний суд, також, не бере до уваги посилання податкового органу на те, що ОСОБА_2, директор та засновник ПП «Мгновение Юг», не приймала участі у здійсненні діяльності вказаним підприємством, не укладала угод та не підписувала будь-яких первинних документів від імені ПП «Мгновение Юг», оскільки в матеріалах справи відсутні такі пояснення ОСОБА_2 В справі є лише копія протоколу допиту свідка від 09.11.2011р., в якому ОСОБА_2 відмовилася надавати будь-які пояснення (а.с.63).
При цьому апеляційний суд зазначає, що на запит ПП «Аквамарін-АВ» від 13.06.2012р., листом від 15.06.2012р. директор ПП «Мгновение Юг» ОСОБА_2 повідомила, що вона не надавала пояснень щодо непричетності її до діяльності ПП «Мгновение Юг», а також підтвердила, що бухгалтерські та податкові документи, складенні на виконання господарських операцій з ПП «Аквамарін-АВ», є дійсними та підписаними нею (а.с.131).
Посилання податкового органу на анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Мгновение Юг» апеляційний суд також відхиляє, оскільки анулювання свідоцтва платника ПДВ мало місце 11.09.2011р., тоді як господарські операції між позивачем та вказаним підприємством декларувалися ПП «Аквамарін-АВ» в травні-червні 2011 року.
Податковим органом не заперечується відображення ПП «Мгновение Юг» у своїй звітності податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період травень-червень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Аквамарін-АВ».
Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП «Мгновение Юг» укладений у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджено первинними документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст. 3 ГК України. Укладений договір відповідає вимога мст. 203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.
Апеляційний суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довеів порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України при декларуванні фінансово-господарських операцій з суб'єктом господарювання ПП «Мгновение Юг» у травні-червні 2011 року.
За таких обставин, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача від 03 травня 2012 року №0004202230 про збільшення ПП «Аквамарін-АВ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 34 514 грн.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.1, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, п.1 ч.1 ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст.254 КАС України, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Аквамарін-АВ» задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Задовольнити адміністративний позов приватного підприємства «Аквамарін-АВ».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Центральному районі м. Миколаєва від 03 травня 2012 року № 0004202230 про збільшення приватному підприємству «Аквамарін-АВ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 514 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П. Коваль
суддя О.О.Кравець