27 січня 2016 року Справа № 876/8037/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Гулида Р.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року про зупинення провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та час вимушеного прогулу та зобов'язання до вчинення дій,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року клопотання про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 813/1476/15 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання до вчинення дій- до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин 3 та 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4 та 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм процессуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що незалежно від результату розгляду Конституційним Судом України справи щодо відповідності Конституції України положень Закону України «Про очищення влади», у Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не було підстав для звільнення позивача на підставі п.10 ч.2 ст.3 Закону України «Про очищення влади». Просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду справи в суд першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 48 о/с від 16 січня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади».
На підставі цього наказу Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області винесено наказ №37 о/с від 26 січня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що, надаючи правову оцінку спірним наказам, які прийняті на підставі п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», суд зобов'язаний врахувати висновки Конституційного Суду України, надані за результатом вирішення конституційних подань 47 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо конституційності окремих норм Закону України «Про очищення влади».
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
П.3 ч.1 ст.156 КАС України передбачає, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Судом першої інстанції встановлено, що на розгляді у Конституційному Суді України перебувають подання сорока семи народних депутатів України щодо конституційності положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4 і 8 статті 3; п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади"; Верховного суду України щодо конституційності п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 2, п. 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" та Служби зовнішньої розвідки України щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 4, пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" у взаємозв'язку з положеннями ч. 2 ст. 1 цього Закону, положень ст. 19 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями її ст. 64 та зазначеними положеннями цього Закону.
18 березня 2015 року КСУ на засіданні розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та прийняв ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі.
01 квітня 2015 року колегією суддів за наслідками розгляду питання про об'єднання конституційних проваджень у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади", за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону прийнято ухвалу про об'єднання конституційних проваджень у цих справах в одне конституційне провадження.
Згідно зі ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин 3 та 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4 та 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», оскільки звернення народних депутатів та Верховного Суду України із вказаними поданнями ставить під сумнів відповідність положень Закону України «Про очищення влади» Конституції України, та з метою унеможливити порушення принципу законності під час вирішення справи, суд повинен переконатись у конституційності вказаного закону.
Доводи апелянта щодо незаконності звільнення його із займаної посади не стосуються предмету апеляційного розгляду у даній справі і можуть бути враховані у випадку оскарження судового рішення, прийнятого за наслідками вирішення по суті даного публічно- правового спору.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року про зупинення провадження у справі № 813/1476/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді Р.М. Гулид
В.М. Каралюс