26 січня 2016 р. Справа № 876/11730/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просив: зобов'язати відповідача відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26.01.2015 року у зв'язку з протиправною затримкою видачі трудової книжки, видати йому в останній робочий день трудову книжку та наказ про звільнення, про що протягом 3 календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили внести відповідний запис до трудової книжки про звільнення з посади згідно з п. 4 ст. 36 КЗпП України - розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (п. 1 ст. 40 КЗпП України); стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 3974,48 грн., які витрачені на лікування; стягнути з відповідача на його користь моральну та матеріальну шкоду в сумі 100000,00 грн.
В судовому засіданні 06.11.2015 року позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача на його користь сум, які належать позивачу за оплату листків непрацездатності в повному обсязі, починаючи за період з 25.11.2014 року по 23.01.2015 року, невиплачену заробітну плату з 26.01.2015 року по 30.01.2015 року та кошти, які витрачені позивачем на лікування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що запросивши ОСОБА_1 з метою вручення йому трудової книжки і повідомивши його про можливість надіслати трудову книжку поштою на вказану ним адресу, відповідач діяв з дотриманням вимог п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Також, оскільки позивач не довів протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача в частині дотримання процедури видачі йому трудової книжки, тому, на думку суду, відсутні підстави стягнення на корись позивача матеріальної та моральної шкоди.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки суд порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що в день звільнення 26.01.2015 року він перебував на робочому місці, тому відповідно до вимог п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідач був зобов'язаний саме в цей день видати йому трудову книжку, однак протиправно не зробив цього. В зв'язку з даним порушенням вимог законодавства відповідач зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26.01.2015 року у зв'язку з протиправною затримкою видачі трудової книжки, видати йому в останній робочий день трудову книжку та наказ про звільнення, про що внести відповідний запис до трудової книжки про звільнення з посади. Також позивач стверджує, що такими протиправними діями відповідач заподіяв йому матеріальну та моральну шкоду, оскільки позивач поніс моральні страждання та витрати на лікування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, наказом голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 26.11.2014 року № 270/к «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено з посади начальника Управління державного нагляду по Західному регіону 01.12.2014 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Наказом голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 01.12.2014 року № 283/к «Про день звільнення ОСОБА_1» було внесено зміни до наказу від 26.11.2014 року № 270/к, а саме доповнено його новим п. 3 такого змісту «У разі надходження до НКРЗІ документального підтвердження тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 01.12.2014 року Управлінню персоналу підготувати проект наказу голови НКРЗІ про внесенні змін до п. 1 цього наказу в частині перенесення дати звільнення ОСОБА_1 на дату його виходу на роботу».
Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 01.12.2014 року № 01-7249/18 ОСОБА_1 було повідомлено, що у зв'язку зі звільненням його з роботи 01.12.2014 року відповідно до наказу від 26.11.2014 року № 270/к просять прибути для отримання трудової книжки, яка знаходиться в Управлінні персоналу Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 22. Також позивача було повідомлено, що у разі неможливості прибуття за трудовою книжкою, вона може бути переслана позивачу поштою після отримання письмової згоди із зазначенням відповідної адреси.
Наказом голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 22.12.2014 року № 298/к «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1» було внесено зміни до п. 1 наказу від 26.11.2014 року № 270/к «Про звільнення ОСОБА_1», а саме виключено цифри та слова « 01 грудня 2014 року «та доповнивши реченням такого змісту «Датою звільнення ОСОБА_1 вважати перший його робочий день після тимчасової непрацездатності» та визнано таким, що втратив чинність, наказ від 01.12.2014 року № 283/к.
Наказом голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 26.01.2015 року № 39/к «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено із займаної посади 26.01.2015 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, за п. 1 ст. 40 КЗпП України та визнано такими, що втратили чинність накази від 26.11.2014 року № 270/к та від 22.12.2014 року № 298/к.
Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 26.01.2015 року № 01-364/18 ОСОБА_1 було направлено копію наказу від 26.01.2015 року № 39/к та запрошено для отримання трудової книжки, яка знаходиться в Управлінні персоналу Комісії, а також повідомлено, що у разі неможливості прибуття за трудовою книжкою, вона може бути переслана позивачу поштою після отримання його письмової згоди із зазначенням відповідної адреси.
Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 26.02.2015 року № 01-1006/16 на службові записки від 28.01.2015 року та 02.02.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено, що питання, які порушувалися у них були предметом розгляду у Львівському окружному адміністративному суді в межах його позову про поновлення на роботі, за результатами розгляду якого постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року у задоволенні позову було відмовлено повністю. Також позивача було поінформовано, що відповідно до абз. 2 п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Згідно з ст. 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
А згідно з ч. 5 ст. 235 цього Кодексу у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно з п. 4.1 цієї Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї запису про звільнення.
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
А згідно з п. 4.2 даної Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до змісту наведених норм підставою для відповідальності роботодавця за затримку видачі звільненому працівнику його трудової книжки є наявність вини цього роботодавця, а саме вчинення ним умисних протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності, які спричинили таку затримку.
В свою чергу, умисне неотримання працівником трудової книжки за відсутності об'єктивних перешкод для цього, не може бути підставою настання правових наслідків, передбачених ч. 5 ст. 235 КЗпП України та п. 4.1 зазначеної Інструкції.
Як зазначено вище, дата звільнення ОСОБА_1 переносилася у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю (перебування на лікарняному).
При цьому, колегія суддів зазначає, що фактично правові підстави звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, передбачені ст. 40 КЗпП України, настали у листопаді 2014 року і наказом від 26.11.2014 року його було звільнено з 01.12.2014 року, але в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача дату звільнення було перенесено, однак його перебування на лікарняному не було самостійною підставою для звільнення.
Також відповідач повідомляв позивача про його звільнення з роботи, видачу відповідних наказів, а також пропонував прибути за адресою до головного офісу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для отримання трудової книжки або надати письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою, однак, як встановив суд першої інстанції і не заперечує позивач, такі повідомлення ОСОБА_1 проігнорував.
Зокрема, позивача було повідомлено про накази голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 26.11.2014 року № 270/к, згідно з яким його було звільнено з посади з 01.12.2014 року, від 01.12.2014 року № 283/к, яким було внесено зміни до наказу від 26.11.2014 року № 270/к щодо перенесення дати звільнення в разі надходження документального підтвердження його тимчасової непрацездатності, та від 22.12.2014 року № 298/к, яким було внесено зміни до наказу від 26.11.2014 року № 270/к, а саме визначено датою звільнення ОСОБА_1 вважати перший його робочий день після тимчасової непрацездатності.
Отже, позивачу було достовірно відомо про те, що його буде звільнено в перший день після виходу на роботу після перебування на лікарняному, що і було здійснено 26.01.2015 року.
В свою чергу ОСОБА_1 не надав жодних доказів того, що він вчиняв будь-які дії для отримання в цей день своєї трудової книжки та доказів того, що посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, відмовили йому у видачі трудової книжки або чинили перешкоди у реалізації цього права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, запросивши ОСОБА_1 з метою вручення йому трудової книжки і повідомивши його про можливість надіслати трудову книжку поштою на вказану ним адресу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, діяла з дотриманням вимог, визначених п. 4.2 зазначеної вище Інструкції, в зв'язку з чим відсутній факт протиправної бездіяльності відповідача щодо порушення встановленого законодавством терміну видачі працівнику трудової книжки в разі його звільнення.
Крім того, оскільки під час судового розгляду справи не встановлено факту протиправних дій чи бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, відповідно відсутній факт заподіяння відповідачем ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, тому позовні вимог в цій частині також не підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року у справі № 813/987/15 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький
Ухвала складена в повному обсязі 28.01.2016 року