25 січня 2016 року Справа № 876/9629/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи 1 рік і 6 міс.) період роботи з 16.11.1979 р. по 28.12.1985 р. та з 29.12.1985 р. по 01.07.1994 р. як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та районах Крайньої Півночі та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з листопада 2011 року ( з моменту призначення пенсії).
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно підпункту 2 пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Тобто не вказується, що для зарахування пільгового обчислення стажу в півтора кратному розмірі потрібні всі вищезгадані документи, насправді, потрібний один із них.
Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджений Постановою Управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, встановлює перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. Згідно цього Порядку до заяви про призначення пенсії, крім інших, додаються про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року N« 637, а саме таким документом є трудова книжка, яка є основним документом, що підтверджує стаж. І тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, отриманих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Також, згідно ст.48 Кодексу Законів про працю, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Апелянт також звертає увагу суду на положення статті 24 Кодексу Законів про працю, згідно якої «трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи».
Апелянт вважає, що має трудову книжку, в якій містяться всі необхідні відомості, які підтверджують те, що він дійсно працював в районі Крайньої Півночі та надав їх відповідачу з заявою при призначенні пенсії, відповідач не мав права вимагати від мене інших документів про стаж роботи, а на основі трудової книжки та довідки повинен був провести пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі зарахувати за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком.
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Також зазначає, що відповідач здійснював йому нарахування пенсії самостійно і він, не будучи фахівцем в області соціального захисту, не зобов'язаний перевіряти розрахунки відповідача, який є одним з уповноважених органів на виконання функцій державного управління.
Внаслідок неповного з'ясування судом всіх обставин справи, недоведеність обставин, які суд помилково вважає встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення вище зазначених норм процесуального і матеріального права та принципів судочинства, не беручи до уваги норми передбачені ст. 95 Конституції України, підпунктом 3 пункту 6 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі від 06.05.1981 року, п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Указом Президії Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впровадження пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», що призвело до відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію з листопада 2011 року. В 2015 році позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов'язання зарахувати даний період в пільговому обчисленні за кожний 1 рік роботи як за 1 рік 6 місяців. 18.05.2015р. йому було відмовлено в такому перерахунку, з огляду на те, що позивач працював вахтово-експедиційним методом в періоди з 16.11.1979 року по 01.07.1994 рік в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (ХМАО) та в районах Крайньої Півночі (ЯНАО). Згідно довідки ПАТ «Укрнафта» від 13.03.2015 р. №10-378 та записами трудової книжки, підтверджено роботу позивача з 16.11.1979 року по 28.12.1985 рік та з 29.12.1985 р 01.07.1994 р. вахтово-експедиційним методом, в тому числі в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області» і його заробіток обчислювався з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнта за роботу в таких районах. Режим роботи - 15 робочих днів в МПКП та РКП в місяць по 12 год. добу+К1,К2 з відпрацюванням місячного та річного норми робочого часу. Згідно довідки від 11.08.2015 року жодних строкових трудових договорів з позивачем не укладалось. Згідно листа відповідача № 132/03 від 18.05.2015 року підставою відмови позивачу в зарахуванні періодів роботи в районах Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні (1 рік роботи за 1 рік 6 місяців) став висновок відповідача про відсутність укладених трудових договорів на роботу у вказаних місцевостях та ненадання інформації щодо користування пільгами відносно кратності стажу 1 рік 1,5.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За правилами абз. 1 та 2 п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року, постанови № 148, Указу від 26 вересня 1967 року.
Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.
Абзацом першим пункту 5.9 Положення про вахтовий метод встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.
Таким чином, пільги передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови УПФ в м. Івано-Франківську щодо зарахування періодів роботи вахтово-експедиційним методом з 16.01.1982 року по 10.09.1992 року в пільговому обчисленні за 1 рік роботи -1 рік 6 місяців за роботу в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та районах та районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2015 року по справі № 344/7430/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин
Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2016 року